Історія України

17 жовтня 1905 р.

Маніфест царя про скликання Державної думи та проголошення демократичних прав і свобод. відновлено автономію у Фінляндії та Польщі. замість усталеної управлінської моделі, коли кожен з міністрів затверджувався особистого імператором і був відповідальний тільки перед ним, створено раду міністрів.

Наслідки поділів Польщі

Польща перестала існувати як суверенна держава Українські землі опинилися під владою російської та австрійської імперії до 1917 року

1783

Російська імперія приєднала Крим і Кримське ханство перестало існувати, анексувала

1772 перший поділ внаслідок якого

Східна Галичина, Північна Буковина (1774 р.) та Закарпаття (з 17ст. в Австрії) відійшли до Австрії

чеський соціолог Мірослав Гроха

У книзі "Соціальні передумови національного відродження в Європі" 1968, 1983(нім, англ видання) дослідник запропонував узагальнену схему розвитку національних рухів серед "малих" європейських народів розглядаючи націоналізм як явище буржуазного суспільства. тобто ці "малі"народи мали розбалансовану, неповну соціальну структуру, відсутність будь-якої політичної самостійності та тривалої культурної традиції, а також передусім власної літературної мови. процес переходу до капіталізму він умовно поділив на три фази 1. Фаза "А" - період "наукового зацікавлення" коли національна інтелігенція формує лінгвістичне, історичне та соціально-психологічне підгрунтя "національного відродження. 2. Фаза "Б" - період "патріотичної агітації", коли наукові дослідження трансформуються в ідеалогічні конструкції, що поширюються серед освічених верств і сприяють їхній "націоналізації" 3. Фаза "С" - на цьому етапі внаслідок "патріотичної агітації" виникає масовий національний рух, який має привести до незалежної нації.аналітична схема гроха хоча й з різними модифікаціями стала основною для більшості історіографічних інтерпретацій українського 19 століття

1791

Ясський мирний договір, остаточно османська імперія визнала російську анексію кримського ханату

просопографічне дослідження особистості

а) опис зовнішності та характеру особи, дослідження її діяльності в сукупності впливів, контактів, взаємозв'язків, рефлексій б) колективна біографія певної групи, яка об'єднує щось спільне, тобто діяльність, інтереси, походження, родові зв'язки і тд.

Етнос

біологічна спільнота, що з'єднується рисами як мова, традиції, походження

резиденція генерал-губернаторства малоросії була розташована

в Полтаві

січень 1905

в Росії почалась революція під тиском революційних подій, які засвідчили величезну соціальну психологічну напругу в суспільстві, і в умовах розгортання загальнонаціонального страйку, Микола 2 і правляча верхівка були змушені піти на поступки.

суверенітет

верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах. Верховенство держави означає дію в межах її території тільки однієї публічної влади, яка визначає повноваження усіх державних органів і посадових осіб, а також підлеглість цій владі всього населення території. Незалежність держави в міжнародних відносинах — це її непідпорядкованість будь-якій зовнішній владі, владі інших держав.

Андреас Каппелер

визначив відмінності модерної нації від до національних спільнот, якщо донаціональні суспільства були організовані "по горизонталі" (тобто за станами) то нації "по вертикалі". ідея нації в модерну добу стала найважливішою складовою інтегруючої ідеології, тоді як у попередні часи етнічна свідомість суттєво поступалася за впливом релігійній чи становій свідомості. модерна нація є масовим, не елітарним феноменом.

1783

вийшов указ про -ліквідацію козацького війська, 10 козацьких полків було перетворено на кавалерійські регулярні полки російської армії, -у тому ж році видано указ про запровадження в лівобережній і слобідській Україні кріпацтва

Ірина Колесник

вона взяла за основу критерії зміни політичної ідеологі, ідеологічних установок українства впродовж 19 початку 20 ст. 1. реставраційний 1781 - перша чверть 19 століття (знаменувала прагнення у свідомості освіченого українства реставрації рештків автономного устрою України в межах російської імперії тобто повернення спадщини) 2. романтичний 1820 1860 роки (під впливом національних рухів слов'янських народів у сфері політичної ідеології українства відбувся поворот від автономізму до ідеї слов'янської єдності між слов'янського федералізму) 3. народницького громадівський 1860-1880 р. (позначене ідеєю національної окремішності та мала виразну просвітницьку спрямованість тобто українське народництво мало регіональні відмінності наприклад на слобожанщині та лівобережжі воно було близьке до російського народу людство а на правобережжі формою народницького руху стало так зване хлопоманство у Галичині народництво проявляла себе у формі народовецького руху) 4. національний або національну політичний 1890 р. - початок 20 ст. (характеризується усвідомленням українством себе як етнічної мовної і територіальної спільноти залученням до національного руху широких верств суспільства кристалізації ідеї державності в структурах масової і наукової свідомості)

1882

встановлено контроль над пресою

1884

встановлено контроль над університетами

1840

відбувся перехід від норми литовського статуту до загальноросійського зводу законів

листопад 1907

відкрилася третя державна Дума, за соціальним складом депутатів вона суттєво відрізнялася від попередніх, що давало підстави вважати її "чорносотеннокадетською". керована самодержавством третя державна Дума проіснувала повний термін своїх повноважень — 5 років.

схема івана лисяка-рудницького

він пропонував розрізняти поняття "народу" як етнічної одиниці і "нації" як політичного утворення. тобто народ є сукупністю певних об'єктивних прикмет таких як походження мова побут своєрідний спільний стиль які забезпечують просторово-часову єдність, а нація явище суб'єктивної сфери колектив людей які свідомо прагнуть до створення власної держави. народ є основою для формування нації. на його думку українська народна спільнота сформувалася на середину першого тисячоліття а початки становлення української нації припали на період розпаду Київської Русі

нація

громадянська самосвідомість, патріотизм поєднуються з рисами етносу

Вищою адм-терит одиницею державного, місцевого, поліцейського і фінансового управл Рос імперії в 19 ст. була

губернія

політичний націоналізм

держава створює націю приклад з Італією та фашизмом, та наполеоном з його французькою революцією

1793

другий поділ Польщі

що таке новітня (модерна) історія?

з європейської перспективи прийнято вважати, що цей період світової історії розпочався в 16 ст. головними історичними процесами, які визначали специфіку нових/новітніх часів історики вважають виникнення і поширення сучасної демократії, розвиток індустріалізації та появу таких суспільних сил як націоналізм і соціалізм. зважаючи на те, що в дійсності "сучасне" протягом століть тісно перепліталося з "архаїчним", а індустріалізація і творення модерної європейської нації повною мірою розгорнулися щойно в 19-20 ст., то задля наукової ясності вчені впроваджують додатковий поділ "модерності" розрізняють ранньомодерні та власне модерні часи, хронологічні межі між першим і другим становить Французька революція 1789 р.

Телеологічність

запрограмованість

Монізм (моністична)

засновується на помилкові логіці, що навіює містицизм

1781

згідно з розпорядженням Катерини 2 на території українського лівобережжя створено малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з 3х намісництв: чернігівської (1896) Полтавської (1802) і харківської (1835) губерній.

Консолідація

зміцнення, об'єднання, згуртування окремих осіб, груп, організацій, спільнот для посилення боротьби за загальну мету

перша українська газета

зоря Галицька, почала виходити 1848 р. у Львові

Олександр 2

його вбили в 1881 році

вертикальне суспільство

людина може рухатися вверх і досягати своїх цілей, тримати у купі буде нація держава та кордони

горизонтальне суспільство

людина прив'язана до своєї території

ІІ дума

лютий 1907-3 червня 1907 р.

1802

малоросійську губернію ліквідовано і замість неї створено чернігівську і полтавську губернію новоросійську губернію поділено на миколаївську (з 1803 року херсонська) катеринославську, таврійську губернії

1793

маніфест, який урівнював польську шляхту в правах з російським дворянством, звільнялися від сплати податків і військової служби а також надавалося право дворянського самоврядування і оволодіння селянами

Інна Старовойтенко

на думку дослідниці просопографічний опис особистості має включати такі компоненти: 1. відтворення шляхів її формування в родинному і приятельському середовищах, знаменних подій, які ставали визначальними у виборі професії або світоглядних засад, сфер діяльності та місць перебування особи 2.особисті характеристики: походження, вдача, темперамент, сюжети з приватного життя, психологічні й фізичні стани в різні періоди,спонукальні мотиви творчих злетів та невдач, поведінка в різноманітних життєвих обставинах її взаємостосунки з оточенням 3. особливості манер, звичок, характерні для конкретної людини 4. внутрішній світ особи: переживання нею особистих і громадських подій, ставлення до них через рефлексії, відображені у певних джерелах 5. деталі приватного життя, їх вплив на основну діяльність 6.родинний статус, взаємостосунки між членами родини, ступінь впливу на особистість близьких людей або приятелів 7. шляхи самореалізації особистості 8. зовнішній вигляд людини

Богдан Кравченко

на думку цього ученого вирішальним у становленні української нації було 20 ст. цей процес учений пов'язує передусім із перетворенням українського суспільства з аграрно-традиційного на модерно-індустріальне

1894

на російський престол вступив Микола 2

1795

на території правобережжя створено три намісництва брацлавське, Волинське, подільське. чинним залишилося традиційне польське право уряд императора Павла ІІ у 1796 році замість намісництв поділького з центром у (кам'янці-подільському) і волинського центру (у Житомирі) губернії та залишив за польською шляхтою її права і привілеї. толерантну політику до польської шляхти провадив також уряд імператора Олександра І.

1797

надання дворянських титулів, якими займалася спеціально створена в Петербурзі комісія герундія -на початку 19 століття вона відмовилася визнавати колишню службу в гетьманських установах як достатню підставу для надання дворянства —це рішення викликало невдоволення української шляхти -невдоволених очолила невелика група осіб, які називали себе патріотами рідного краю вони збирали у родинних архівах грамоти польських королів, царські укази, тощо, щоб довести, що старшинські титули офіційно визнавали як у Речі Посполитій так і в Росії

біографістика

наукова дисципліна, яка вивчає теорію, методологію і методику історіографії, практику та термінологічний апарат історико-біографічних досліджень, джерелознавчі проблеми біографії та різноманітні види біографічної продукції.

періодизація феодосія стеблій

наукова стадія 1816 1847 роки, організаційна або культурницька 1848-1860 роки політична 1861 1914 роки

до 1905 року російська імперія була

необмеженою, самодержавною монархією, у широкому розумінні поняття самодержавство є синонімом поняття абсолютної влади, уособленої монархом. утім російська модель абсолютизму суттєво відрізнялася від європейської, історики вказують на такі відмінності: -слабкість Росії станових корпорацій; -розвинута бюрократія; -глибоке проникнення кріпосницьких відносин у всі сфери життя суспільства; -відсутність чітких гарантій на майнові права приватних осіб; -поєднання військової адміністративно судової влади; -сформованість привілейованої частини суспільства, дворянства, як служилого стану.

дидактика

один із розділів педагогіки, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, а також формування переконань. вивчає обсяг і структуру змісту освіти вдосконалює методи, організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу

23 квітня 1906 р.

оприлюднений основний державний закон (основные государственные законы), що суттєво обмежувало сферу повноважень думи, виводячи з її компетенції контроль над силовими структурами. основний закон підтверджував владу імператора як самодержавну, якій повністю підпорядковувався уряд, що між сесіями думаю здійснював законодавчі функції.у такий спосіб Росія приходила до конституційної монархії.

українофіл

орієнтація Галичини протягом 19 ст. ми не поляки і не росіяни

русофіли

орієнтація Галичини протягом 19 ст. орієнт на руський простір

полонофіли

орієнтація Галичини протягом 19 ст. польськість, пол. зв'язує нас з європою

проавстрійська

орієнтація Галичини протягом 19 ст. (кордон по Збручу)

Канва

основа подій, пригод

Ретрансляція

передача

1772

перший поділ Польщі

1708

перші губернії в Росії створені за указом Петра 1

губернії поділялись на

повіти на чолі зі справниками.

губернія поділялась на:

повіти, міста, волості

Плюралізм

погляд науки та здорового глузду

"Історія русів"

політичні настрої автономістів такі як: почуття локального патріотизму, збереження місцевої правової системи базованої на литовському статуті, відновлення козацького війська, відображені у трактаті ?, час його створення і автор залишаються невідомими, трактат поширювався в рукописних копіях. в 1846 році його опублікував у Москві Осип бодянський головна ідея відновлення автономних прав гетьманщини на час її входження у 1654 році до складу російської держави

судовая адміністративна влада над селянами кріпаками перебувала в руках

поміщиків

Хто підписав і де договір про перший поділ Р.П.

правителі Австрії, Росії, Пруссії в Петербурзі 1772

верхній прошарок адміністративного апарату переважно складався з

професійних чиновників

1890

підвищену роль дворянства і посилено залежність від місцевої влади земств та органів міського самоврядування 1892 року

1797-1835

робота герольдії, спеціально створена в Петербурзі комісія, яка займалась наданням дворянських титулів

лютий 1907

розпочала роботу ІІ державна Дума, навіть більш революційна від попередньої. у ній опозиційні сили становили більшість. у такій ситуації імператор 3 червня 1907 року її розпустив.

губернське правління здійснювалося за допомогою

станових органів — дворянські зібрання на чолі з головами (предводителями) дворянства.

1832

створено Київське генерал-губернаторство, яке існувало до 1914 року. центром краю став Київ, куди була переведена канцелярія Житомира владі генерал-губернатора підпорядковувалась Київська Подільська та Волинська губернії, які в офіційному діловодстві називались Південно-Західний край

1839

створено центральну ревізійну комісію, що підпорядковувалася генерал-губернатору, де розглядали справи про дворянську належність шляхти. впродовж 1843-1845 років ця комісія позбавила дворянського звання 64000 представників польської та української шляхти, які не змогли документально підтвердити свій дворянської родовід.

1785

так звана "жалувана грамота" дворянству згідно з якою українська старшина набувала прав російського дворянства, гетьманщина як державне утворення перестала існувати.

Метанаратив

термін ввів Ліотар. один з ключових термінів постмодернізму під яким в свою чергу слід розуміти недовіру до меторозповідей. цим терміном і його похідними ліотар позначає всі ті пояснювальні системи, які, на його думку, організують буржуазне суспільство і служать для нього засобом самовиправдання, — релігія, історія, наука, психологія, мистецтво, інакше кажучи будь-яке "знання"

культурний націоналізм

традиції, мова, культура — це важливо

1795

третій поділ Польщі

Омелян Пріцак та Іван Решетар

у 1984 р. виокремили 5 стадій "національного відродження": 1. новгород-сіверська стадія, кінця 18 ст., пов'язана зі середовищем лівобережного шляхетства, з якого вийшла "Історія русів" 2. харківська, першої третини 19 ст. пов'язана з відкриттям Харківського університету, розвитком нової української літератури (Котляревський, квітки-основ'яненка, П. Гулака-Артемовського 3. київська, 30-60 р. 19ст. пов'язана з відкриттям київського університету, літературною творчістю Шевченка, Кирило-Мефодіївським товариством і розгортанням громадівського руху 4. женевська, 70-80 р. 19 ст., пов'язана з діяльністю М. Драгоманова після його політичної еміграції з Російської імперії 5. Галицька, від 1890 р., пов'язана з утворенням українських політичних партій. Незрозуміло, чому автори, виокремлюючи женевську стадію, залишили поза увагою Москву, Санкт-Петербург чи Відень. перевагою цієї періодизації є спроба поєднати хронологію розвитку національного руху з культурними зонами, простежити територіальне перетікання національних центрів.

1832

у судах була введена російська мова, ліквідовані гродські суди, а земські перетворені на повітові. російська мова стала обов'язковою і в дворянських зібраннях правобережної шляхти

27 квітня 1906 р.

у таврійському палаці в Петербурзі відкрилося засідання І державної думи. це дума була досить опозиційна, основним питанням у роботі І державної думи було аграрне. потім з ініціативи прем'єр-міністра Івана Горемикіна І державна Дума була розпущена імператором. були призначені нові вибори, прем'єр-міністром став Петро Столипін.

Рома Шпорлюк

цей вчений розглядає творення української нації в контексті загальноєвропейської історії тобто поширення націоналізму, модернізації та конкуренції. цей процес на його думку був невіддільний від розпаду і трансформації польської та російської модерних спільнот. новітню Україну історик бачить уявленою спільнотою - в тому сенсі, що ключовою в її реформуванні була роль інтелектуалів, які використали великий корпус історичного і мовно-фольклорного матеріалу для доведення окремішності, територіальної цілісності та самодостатності української нації

на чолі губернії стояли

цивільні губернатори, призначивані імператором

Які воєводства відійшли до Австрії (Габсбургів)?

част. Краківського (з Освенцимським і Заторським князівствами), Сандомирського, Руське (без Холмської землі), Белзьке (до Бугу на півночі) та західна частина Подільського воєводства (між лівими притоками Дністра, Збручем і Стрипою) а також пд-зах кут Волинського воєводства, разом бл 80 тис кв. км. з населен. 2,6 млн мешканців. На цій території було утворено австрійську провінцію "Королівство Галичини і Лодомерії"

губернатори допомагали

чиновники, що займалися такими справами, як громадський порядок, освіта, податки тощо.

1788-1792

чотирирічний великий сейм, що ухвалив так звану конституцію 3 травня 1791 року що запроваджувалася у Польщі конституційну монархію, особисту свободу і рівність прав усіх громадян

грудень 1906

імператор затвердив державну раду, що за своїм статусом була прирівняна до верхньої палати, мала такі законодавчі повноваження, як дума, а частину членів ради призначав імператор.

листопад 1905

імператор підписав маніфест що скасовував викупні платежі 1861 року

1765

імператриця Катерина 2 підписала маніфест про скасування козацького устрою на слобожанщині, яка перетворилася на слобідсько-українську губернію з адміністративним центром у Харкові (з 1830 року вона називалась харківська губернія) козацькі полки були перетворені на гусарські, козаків позбавлено прав і привілеїв та переведено до стану "військових обивателів"

1847 1848

інвентарна реформа, яка проведена дмитром бібіковим, обмежувала всевладдя польських поміщиків

Остаточно перехід Рос імперії від провінційного до губернського устрою визначили:

"Положення для управління губерній Всеросійської імперії 1775 р.

згідно з указом 1796 року про новий адміністративний поділ російської імперії:

-на лівобережній Україні було утворено малоросійську губернію -на Слобідській Україні слобідсько-українську губернію -на правобережній Волинську, Київську і подільську -а на півдні України і в Криму Новоросійську Губернію

Петро Столипін

-прем'єр-міністр, -керував міністерством внутрішніх справ, що давало йому змогу контролювати перебіг подій під час виборів у думу, -він спрямував репресії проти свободи слова, друку, преси: 92 газети були закриті, 141 редактор заарештований, -заборонено профспілки, -введено військово-польові суди, які виносили смертні вироки учасникам революційних подій.

джерельна база до історії України 19 століття

1. актовий та діловодної документи російських і австрійських органів державного управління. 2. документи політичних і громадських об'єднань, публіцистика. 3. описові твори і статистичні джерела. 4. періодика. 5. епістолярна спадщина і спогадова література. 6. художня література.

напрями наукового пошуку які у найближчій перспективі будуть визначати інтерес істориків до 19 століття

1. питання історії адміністрування в Україні дослідження управлінських систем становлення бюрократії осмислення діяльності державних та самоврядних органів територіальної влади. 2. питання історії селянства зокрема перепрофілювання сільського господарства на потреби промисловості і зовнішнього ринку культурна цінність зміни у психології українського селянства національна емансипація селянства. 3.урбанізаційні процеси які набули в другій половині 19століття нечуваний раніше темпів у 19 столітті сформувалася особлива міська культура тип міського мешканця городянина з певним життєвим укладом відповідним світоглядом і соціальною психологією 4.персоніфікація історії біографістика освітлення життєвого шляху історичних особистостей що має на меті осмислити і визначити феномен індивідуальності в потоці історичної доби

Кючук-Кайнарджійський мирний договір

10 липня 1774

Приєднання Північного причорномор'я Російською імперією

1768-1774 внаслідок Кючук-Кайнарджійського мирного договору

Губернська реформа в Україні

1781

Жалувана грамота

1785 вона завершила оформлення станових прав і привілеїв дворянства, узаконювала створення дворянських станових організацій, визначала їх місце і роль у формуванні повітових і губернських органів управління і судочинства

валуєвський циркуляр

1863

емський указ

1876 заборона української мови

академічний журнал "Україна"

1914-1930 ред. М. Грушевського

"за сто літ.матеріали з громадського і літературного життя 19 і початків 20-го віку"

1927-1930 ред. М. Грушевського

Іван Лисяк-Рудницький

1958 року він опублікував статтю "структура української історії в 19 столітті" в якій виокремив 3 періоди назвавши їх: шляхетською народницькою та модерністичною епохами 1) (до 1840-х р.) провідну роль у русі відігравало дворянство козацького походження на лівобережжі та польсько-українська шляхта на правобережжі. ці верстви мали розвинене почуття територіального патріотизму та зберігали навіть прагнення до автономії 2) для другого етапу була характерна провідна роль демократичної інтелігенції опанованої ідеєю "служіння народу" 3) (від 1890-х р.) укр. рух набув політичного виміру і почав проникати в маси.

примордіалістська версія націєгенези

primordial - споконвічний, одвічний, первісний. версії націєгенези українців становить система понять "етнос-народ-нація", де перше виступає родовим і здебільшого ототожнюється з другим і навіть з третім. існує декілька варіантів примордіалізму: соціально біологічний, культурницький, політико генетичний, розробив Ярослав Дашкевич, він вважав що існує прямий зв'язок між новочасну українською нацією і політичною й етнічної нації під назвою Русь яка сформувалася у 9-10 столітті. учений називав три чинники, які забезпечували у той час етнонаціональну єдність це 1. політико-державний, тобто існування держави з більш-менш визначеними кордонами та центром у Києві 2. соціально-економічний 3. культурно-ідеологічний уніфікуючу роль відігравали християнство в слов'янському обряді, церковнослов'янська мова та уявлення про спільне походження таку ж позицію поділяв інший львівський історик академік Ярослав Ісаєвич.

правителем губернії був

Губернатор, який призначався імператором, йому підпорядковувалися губернське правління. Значення губернського правління як колегіального органу з 1830-х років почало падати і правління перетворилося на виконавчий канцелярський орган при губернатором у ході земської (1864) судової (1864) і міської (1870-х років) реформ деякі повноваження губернських правлінь перебрали на себе інші установи

1900-1903 pp.

Економічна криза в імперії, яка вкрай загострила соціальні протиріччя

1793 другий поділ за якого

Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина відійшли до Рос. імперії