Українські землі в 1900-2015 рр.Терміни
події серпня 1919 року в Україні, похід Української Галицької Армії на Київ та через неузгодженість дій УГА та армії УНР, містом заволоділи білогвардійці. Вперше спробу зайняти Київ катастрофою назвав Симон Петлюра, надалі цю назву використовують в українській історіографії.
«Київська катастрофа»
соц.-екон. політика більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр., яка характеризувалася встановленням продовольчої розкладки, забороною торгівлі, націоналізацією всіх підприємств, згортанням грошового обігу, загальною трудовою повинністю. Проводилася з метою утримання влади в країні та забезпечення Червоної Армії продовольством та іншими ресурсами.
«Воєнний комунізм»
ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута в 1946-1949рр. у галузі науки, літератури та мистецтва, в ході якої були піддані нищівній критиці діяльність інститутів історії України та історії укр.літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів укр.культури - письменників, композиторів, режисерів тощо (назва ві прізвища секретаря ЦК ВКП (б) з питань ідеології А.Жданова)
«Ждановщина»
каральний нормативно-правовий акт радянської держави, яким за крадіжку колгоспної власності передбачався розстріл з конфіскацією майна або позбавлення волі строком не менш ніж на 10 років з конфіскацією майна (Закон про охорону соціалістичної власності від 7 серпня 1932 року).
«Закон про п'ять колосків»
період правління Л,Брежнєва, який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стала криза радянського ладу.
«Застій»
відновлення зруйнованого під час бойових дій господарства, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.
Відбудова
ідеологія (теорія), світогляд і політична практика світового громадянства і світової держави, що ставить загальнолюдські інтереси і цінності вище інтересів окремої нації. В СРСР космополіт - людина, яка байдуже ставиться до історії, нац.культури Радянського Союзу.
«Космополітизм»
політична кампанія з переслідування групи генетиків і тимчасової заборони генетики (від прізвища радянського академіка Т. Лисенка)
«Лисенківщина»
студентська ненасильницька кампанія громадянської непокори, яка тривала з 2 по 17 жовтня 1990 р, апогеєм якої стало голодування студентів в Києві, на Майдані Незалежності. Студенти вимагали продовження демократизації УРСР, недопущення підписання нового союзного договору, перевибори у Верховну Раду УРСР. Завершилися постановою Верховної Ради про виконання вимог учасників протесту.
«Революція на граніті»
пропагандистське кліше радянської влади, що означало вищий тип людської цивілізації, досягнутий лише в СРСР, «перехідний етап до комунізму»
«Розвинений соціалізм»
оборонні споруди на берегах Дніпра; система укріплень від Балтійського до Чорного моря, побудована німецьким керівництвом. Радянські війська змогли прорвати цю оборону під час битви за Дніпро.
«Східний вал»
період міжнародної напруженості, ідеол. та політ. протистояння внаслідок загострення відносин після ІІ св.війни між СРСР та США. Включає в себе пропагандистську війну, активну участь у регіональних конфліктах, боротьбу за впливу в «третьому світі», економічну війну, гонку ракетно-ядерних озброєнь, змагання в галузі оборонної науки тощо.
«Холодна війна»
статус села чи району на території Української РСР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932-1933 роки. Його «надання» чи «зняття» слугувало інструментом упокорення цивільного населення, створення умов для масового та глибокого голодування всіх мешканців регіону.
«Чорна дошка»
умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення. В бій вводились не підготовленими, без належної амуніції та зброї. Найбільш масово використовувались у 1943-1944 роках під час форсування Дніпра.
«Чорносвитники»
наступальна успішна військова операція Української Галицької Армії (УГА) під керівництвом О.Грекова в період з 7 по 28 червня 1919 року, в результаті якої була визволена від польських військ значна частина Галичини. Проте виснаження, нестача зброї та боєприпасів змусили УГА протягом червня-липня відступити на старі позиції.
«Чортківська офензива»
створення великого машинного виробництва в галузях народного господарства, передусім у промисловості.
Індустріалізація
націоналістична ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні та демократичні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів. Автором був Д.Донцов
Інтегральний націоналізм
насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності або політичної незалежності.
Інтервенція
незалежна церква, тобто така, що має самоврядування.
Автокефальна церква
об'єднання різноманітних територіально-національних утворень, що функціонують на суміжних територіях, у єдину державу на основі автономії
Автономізація
самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених конституцією.
Автономія
система управління державою у якій існує безліч різних органів, відділів, що відповідають за свою ділянку роботи, при цьому, всі вони підкоряються вищим безпосереднім керівникам. У негативному контексті, процес, зациклений на дотриманні всіх паперових формальностей.
Бюрократія
у СРСР у 1934-1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів.
Головне управління таборів (ГУТаб)
у вузькому сенсі - послідовники лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери та його ідеології; у пропаганді Радянського Союзу, а пізніше Російської Федерації та її маріонеток - усі прибічники і захисники незалежності України.
Бандерівці
члени Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) після її розділення. Закликали до революційного перевороту й швидкого будівництва в Росії соціалізму - справедливого суспільства рівних, без приватної власності.
Більшовики
метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником - знищення запасів продуктів та врожаю, забруднення або отруєння джерел питної води, знищення інфраструктури — шляхів, техніки, будівель та житла, іноді навіть цілих міст.
Випалена земля
період демократизації політичного режиму на території СРСР за часів перебування при владі Микити Хрущова, характеризується відходом від жорстокої сталінської тоталітарної системи, спробами її реформування в напрямку лібералізації, демократизації, гуманізації.
Відлига
національні добровільні військово-міліційні формування часів національно-визвольних змагань 1917 - 1921 років, що діяли в Україні та на Кубані. Захищали українські села, а згодом і Українську Державу, в умовах зростання громадського безладу й бандитизму.
Вільне козацтво
тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена царським урядом Російської імперії наприкінці 1914 року на відвойованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння з центром у місті Чернівці.
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство
виконавчий орган влади (уряд), створений Українською Центральною Радою 15 червня 1917 року; перший український уряд, який сформувався після прийняття І Універсалу.
Генеральний Секретаріат
цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами.
Геноцид
політика максимальної відвертості та правди в діяльності державних і громадських організацій, дієва і активна форма участі громадської думки у вирішенні найважливіших проблем країни.
Гласність
цілеспрямована політика влади, яка проявляється в позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування і призводить до зміни демографічної і соціальної структури населення регіонів, а іноді і країн.
Голодомор
знищення значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики геноциду в 1939-1945 рр.
Голокост
система економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність , відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників; поєднує централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств.
Госпрозрахунок (господарський розрахунок)
представники морально-політичної опозиції до існуючого державного (політичного) ладу, панівних у суспільстві ідеологій та цінностей, відкрите інакомислення.
Дисиденти
примусове, за наказом органів державної влади, виселення осіб чи груп населення, а інколи й народів, із місць постійного проживання.
Депортація
уряд західної України, створений в листопаді 1918 р. на чолі з К.Левицьким.
Державний секретаріат
процес ліквідації наслідків сталінізму, що почався після смерті Й. Сталіна, політика відмови від крайніх проявів сталінського тоталітарного режиму.
Десталінізація
нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою у них.
Дефіцит
процес виведення населення і життєважливих ресурсів першої необхідності з території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту.
Евакуація
колективний орган виконавчої влади, який складається із декількох осіб, створювався з метою організації антигетьманського повстання й відновлення УНР.
Директорія
у тюркських народів - орган народного представництва, загальнонаціональний з'їзд, під час якого вирішують найважливіші проблеми нації. Початково означав збори князів, пізніше збори народу.
Курултай
добровільне співробітництво окремих груп чи прошарків населення із загарбниками на територіях окупованих ними держав.
Колабораціонізм
процес об'єднання особистих селянських господарств у колгоспи.
Колективізація
своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що вживалася в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР і стосувалася тих членів компартії, які в теорії і практиці національної політики «переоцінювали, перебільшували значення місцевих особливостей».
Націонал-ухильництво
прихильність традиційним цінностям, стабільності, несприйняття реформ та перетворень.
Консерватизм
табори-в'язниці для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом
Концтабори
політика партійно-радянського керівництва, спрямована на утвердження контролю за життям національних республік через переведення на національні мови діяльності органів управління, культурно-освітніх закладів, засобів масової інформації та залучення національних кадрів до органів управління.
Коренізація
політичний феномен при тоталітарному режимі, що виникає у випадку, коли який-небудь лідер (глава держави) підноситься над своїми колегами до такого становища, коли йому приписуються всі досягнення народу й партії, але жодна з поразок чи провалів; возвеличення людини.
Культ особи
пом'якшення суспільно-політичного життя, політика звільнення від жорстких обмежень, державного регулювання чи контролю; політика ідеологічної свободи.
Лібералізація
комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв'язку з надзвичайними умовами всередині країни або ж за її межами.
Мобілізація
перший радянський уряд УНР, створений більшовиками на І Всеукраїнському з'їзді рад у Харкові у грудні 1917р.
Народний секретаріат
жорстокий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими розстрілами і депортацією місцевого населення.
Нацистський «новий порядок»
економічна політика більшовиків в 1921-1928 роках, що прийшла на зміну політиці «Воєнного комунізму». Передбачала комплекс заходів для денаціоналізації частини підприємств, уведення продподатку, легалізація торгівлі, проведення грошової реформи, створення ринку робочої сили.
Нова економічна політика (неп)
панівна партійна еліта в СРСР, що цілком контролювала всі сфери життя суспільства.
Номенклатура
впровадження української культури, мови та звичаїв у різних сферах життя.
Українізація
переселення українського населення з його етнічних земель на сході Польщі (Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя) до її західних та північних воєводств, здійснене польським урядом у 1947 р.
Операція «Вісла»
примусове виселення населення Західної України (за винятком Закарпаття), проведене 21 жовтня 1947 року. Головним завданням операції було послабити український визвольний рух на Західній Україні. Протягом одного дня з Західної України депортували понад 76 тисяч осіб.
Операція «Захід»
розселення польських військових та цивільних колоністів на західноукраїнських землях, що перебували у складі Польщі 1919-1939 рр. з метою прискорення колонізаційних процесів на західноукраїнських землях.
Осадництво
німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій, переважно з Рейхскомісаріату Україна, протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.
Остарбайтери
1) засилля різноманітних збройних формувань, як правило, із селян, в умовах відсутності реальної державної влади; 2) період в історії визвольних змагань 1918-1919 років.
Отаманщина
план розвитку народного господарства СРСР на п'ять років; запроваджена в 1928/1929 роках.
П'ятирічка
документ у формі звернення до народу.
Універсали УЦР
система державного обліку, контролю і регулювання пересування населення за допомогою паспортів.
Паспортна система
(«умиротворення укр.народу»); офіційна назва масових репресій щодо українського населення Галичини, проведених урядом Польщі восени 1930 р.
Пацифікація
політичний курс КПРС, розпочатий 1985 р. і спрямований на реформування економіки (від командно-адміністративної до ринкової), демократизацію суспільства і гласність в управлінні державою, відкритість зовнішньої політики, зближення з Заходом.
Перебудова
кодова назва плану воєнної операції нацистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна повинна бути стати «блискавичною», тобто закінчитися перемогою в дуже короткий термін.
План «Барбаросса»
довгостроковий стратегічний план гітлерівської Німеччини щодо колонізації слов'янських країн Сходу.
План «Ост»
політична система, при якій відсутній диктат однієї ідеології, можливість дотримуватися і висловлювати, відстоювати різні політичні погляди; влада здійснює свої повноваження у взаємодії з опозиційними партіями і громадськими організаціями.
Плюралізм
підпільна повстанська збройна армія, створена на Поліссі влітку 1941 року отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем. Вони воювали як проти нацистів, так і проти радянських військ, періодично співпрацюючи з однією із сторін. Найбільшого розмаху набула у 1942 році. Невеликий проміжок часу повстанці контролювали частину Полісся.
Поліська Січ
вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли в інші країни через опозиційне ставлення до політичного режиму.
Політична еміграція
відновлення в правах незаконно репресованих осіб; поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини.
Політична реабілітація
були створені ОУН («мельниківцями») та ОУН («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни.
Похідні групи
територіальні органи управління промисловістю і будівництвом, що були створені у 1957 р. замість галузевих міністерств, які помітно поліпшили керування економікою регіонів, але призвели до розриву зв'язків між окремими галузями.
Раднаргосп
той, хто захищає чиї-небудь громадянські права.
Правозахисник
установлення радянської влади й проведення відповідних соціально-економічних перетворень у західноукраїнських землях. Проводилася двічі - у 1939-1941 рр. і в післявоєнний період.
Радянізація
повернення на батьківщину колишніх полонених, біженців, вимушених переселенців.
Репатріація
каральні заходи, покарання, вжиті державними органами; комплекс заходів з арештів, розстрілів і переселення великих мас людей.
Репресії
спосіб прийняття законів або важливих рішень загальнодержавного чи місцевого значення шляхом голосування населення.
Референдум
відносини, засновані на свободі господарської діяльності й продажу товарів.
Ринкові відносини
політика знищення селян-власників шляхом адміністративного примусу до вступу в колгоспи або засобами оподаткування, а також шляхом депортації.
Розкуркулення
літературно-мистецька генерація провідних українських діячів 1920-1930-х років, які були репресовані, знищені сталінським режимом.
Розстріляне відродження
назва політичної течії на Закарпатті, представники якої демонструють окремішність слов'янського населення краю, його відмінність від української нації, стверджуючи, що русини - окрема європейська нація.
Русинство
сукупність видавничої продукції (книжки, журнали, газети), яка є нелегальною; у СРСР - неофіційне копіювання і розповсюдження творів, не схвалених радянським режимом.
Самвидав
представники течії українського національного руху, які обстоювали ідею створення незалежної Української держави.
Самостійники
глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу.
Світова війна
видання книги вітчизняного автора за кордоном, переважно в радянські часи.
Тамвидав
єдність, згуртування, об'єднання всіх земель, які заселені однією конкретною нацією, в одну неподільну державу.
Соборність
прискорений процес побудови великого машинного виробництва у всіх галузях господарства Радянського Союзу і особливо в промисловості.
Соціалістична індустріалізація
напрям у культурі; найбільшого поширення набув у СРСР, де вважався частиною офіційної ідеології. Основні риси: присутність нового героя - революціонера-пролетаря, комуніста, оспівування комуністичних ідеалів, відображення й оцінка життєвих ситуацій із точки зору марксизму-ленінізму.
Соціалістичний реалізм
суспільно-політичний рух, що відбувався в Україні в період перебудови і мав одночасно демократичний і національно-визвольний характер.
Український національно-демократичний рух
повна незалежність держави від інших держав у її внутрішній і зовнішній політиці.
Суверенітет
політичний режим, при якому державна влада зосереджена в руках визначеної групи (найчастіше політичної партії), що знищує демократичні свободи й установлює контроль над усіма сферами життя суспільства за допомогою терору
Тоталітарний режим
спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського національного конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом.
Українська Центральна рада
національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920—1950 роках, який мав за мету поновлення української незалежної держави.
Український визвольний рух
виборна законодавча установа, конституанта українського народу, завданням якої було затвердити новий лад і встановити конституцію української держави.
Установчі Збори
заходи насильства, репресії, які здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, включаючи робітників та селян, які не підтримували їх політику, їх оголошували «класовими ворогами», або звинувачували в «контрреволюційній» діяльності.
Червоний терор
інтелігенція 60-х років ХХ ст., яка прагнула до демократизації, люди, які повірили в можливість лібералізації комуністичного режиму; молоде покоління талановитих письменників і митців періоду «відлиги», які боролися за оновлення радянського суспільства, збереження укр.мови та культури.
Шістдесятники