Бух учет

До засобів господарства відносяться:

засоби виробництва — майно, що одномоментно або багаторазово використовується у процесі виробництва; засоби у сфері обігу — готова продукція або товари, готівкові кошти та їх еквіваленти, кошти у розрахунках; засоби невиробничої сфери — об'єкти науки, культури, охорони здоров'я тощо.

оборотні активи

- грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. до складу оборотних активів належать: • грошові кошти в касі та на рахунках в банках, • короткострокові фінансові інвестиції (не більше 1 року) • дебіторська заборгованість, пов'язана з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), • виробничі запаси (сировини, матеріалів, палива, готової продукції, товарів тощо), які є частиною звичайного операційного циклу підприємства - відносять до оборотних активів, якщо навіть не очікується, що вони будуть використані (спожиті) або реалізовані протягом 12 місяців з дати балансу; • витрати майбутніх періодів, тобто витрати грошових коштів, які мали місце в поточному або попередніх звітних періодах, але відносяться до витрат наступних звітних періодів (наприклад, витрати на освоєння нових видів продукції, оплачена наперед орендна плата, передплата періодичних видань тощо).

Баланс

- звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, власний капітал та зобов'язання у грошовому виразі. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Визначення «Баланс» включає три терміни: «активи», «зобов'язання», «власний капітал»,

Метод бухгалтерського обліку

— це система прийомів, що забезпечують отримання, обробку та надання облікової інформації.

За джерелами утворення засоби господарства поділяються на власний капітал та зобов'язання.

Власний капітал включає статутний капітал, резерви, додатковий вкладений капітал, нерозподілений прибуток тощо. Зобов'язання складаються з кредитів, кредиторської заборгованості, зокрема перед постачальниками, та зобов'язань перед бюджетом, з оплати праці, страхування тощо.

Клас 4

Власний капітал та забезпечення зобов'язань

Клас 5

Довгострокові зобов'язання

Клас 2

Запаси

Клас 3

Кошти, розрахунки та інші активи

НПСБО

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) - нормативно- правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами

Клас 1

Необоротні активи

Клас 6

Поточні зобов'язання

Система рахунків

— це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками та поточний облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах. Для групування господарських засобів використовують активні рахунки, для обліку джерел — пасивні.

Статистичний облік

ведеться з метою вивчення і контролю масових явищ, а також закономірностей їх розвитку. Предметом цього обліку є не тільки процеси, які відбуваються на виробництві, але й інші явища суспільного життя, наприклад, рівень продуктивності праці, забезпеченість працівників підприємства житлом, середній вік працюючих.

Власний капітал

—різниця між активами і зобов'язаннями підприємства. Тобто: Власний капітал = Активи - Зобов'язання.

Основними прийомами бухгалтерського обліку є:

документація, інвентаризація, оцінка, калькуляція, система рахунків, подвійний запис, баланс.

засоби виробництва поділяються на засоби праці та предмети праці.

засоби праці можна поділити на такі групи: будівлі та споруди; машини та устаткування; інструменти; транспортні засоби; обчислювальна техніка; господарський інвентар. На відміну від засобів праці ознакою предметів праці є їхня участь і повне використання лише в одному виробничому циклі. За видами предмети праці поділяють на такі групи: сировина та основні матеріали; допоміжні матеріали; паливо; запасні частини; напівфабрикати; тара і тарні матеріали; незавершене виробництво. Засоби у сфері обігу поділяються на: предмети обігу (готова продукція, товари відвантажені та ін.), грошові кошти та їх еквіваленти (каса, поточний рахунок тощо), кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість, векселі отримані і т. ін.) засоби, що обслуговують обіг (торговельно-складські будівлі, устаткування та інвентар). Засоби невиробничої сфери включають: будівлі, устаткування та інвентар культурного- побутового призначення та охорони здоров'я.

Об'єкти бухгалтерського обліку

можна об'єднати в групи: засоби господарства, джерела їхнього утворення, господарські процеси.

Види господарського обліку

оперативний облік; статистичний облік; бухгалтерський облік.

Управлінський облік

— це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю та прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством

Джерела формування господарських засобів підприємства

поділяють на: - джерела власних засобів; - джерела залучених (позикових) коштів. До власних джерел відносять власний капітал та забезпечення. До власного капіталу належать: статутний і пайовий капітал (кошти, які внесли засновники на час реєстрації підприємства), додатковий та резервний капітал, прибуток, одержаний за результатами діяльності. До залучених джерел формування господарських засобів належать такі, що тимчасово надаються у користування підприємству, а потім повертаються їх власникам на узгоджених між ними умовах. До них відносять: кредити банків, фінансові зо бов'язання, кредиторську заборгованість. Залучені кошти можуть бути довгостроковими і поточними (короткостроковими) і називаються зобов'язаннями.

Господарський облік

це система спостереження, вимірювання і реєстрації господарських процесів з метою контролю та управління ними, кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою виявлення відхилень у реалізації планів виробничо- господарської діяльності підприємства та їхнього усунення.

Бухгалтерський облік

процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень». Особливостями бухгалтерського обліку є: — безперервне, повне і послідовне відображення господарських операцій; — обов'язкове документальне підтвердження наявності господарських засобів та здійснення господарських операцій; — узагальнення даних у грошовому виразі; — використання специфічних засобів та прийомів (оцінка, калькулювання, рахунки). поділяється на фінансовий та управлінський

предмет бухгалтерського обліку

складають господарські засоби і їх використання у ході господарських процесів.

Баланс

— метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату господарських засобів та їхніх джерел, при якому сума господарських засобів дорівнює сумі їхніх джерел.

Інвентаризація

співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю

Оперативний облік

це спосіб спостереження, відображення та контролю за окремими господарськими та технічними операціями безпосередньо в процесі їх здійснення з метою оперативного управління. (вихід працівників на роботу)

Фінансовий облік

це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку й оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства в цілому та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавства і стандартів обліку. Ведення фінансового обліку є обов'язковим для всіх підприємств. Функції фінансового обліку: а) суцільне, повне і безперервне відображення всіх господарських операцій за звітний період; б) складання встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності; в) надання необхідної та достовірної інформації користувачам.

Подвійний запис

— процес відображення господарських операцій та викликаних ними змін одночасно на двох рахунках бухгалтерського обліку в одній і тій самій сумі.

Оцінка

— відображення у грошовій формі об'єктів обліку для їх узагальнення.

Фінансова звітність

— звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, а також про рух грошових коштів та власний капітал підприємства за звітний період. Завершенням облікового процесу є складання фінансової звітності про господарську діяльність підприємства.

До необоротних активів належать:

• основні засоби — матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності • нематеріальні активи — немонетарні активи, необоротні довгострокові активи, які не мають матеріальної форми, але мають вартість, можуть бути ідентифіковані та можуть приносити підприємству дохід. До них належить вартість придбаних підприємством прав на користування майном та природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, на об'єкти промислової інтелектуальної власності • довгострокові фінансові інвестиції — фінансові вкладення в цінні папери інших підприємств на період більше одного року з метою одержання доходів • інші необоротні активи (зокрема, довгострокова дебіторська заборгованість юридичних і фізичних осіб, отримання якої очікується підприємством після 12 місяців з дати балансу) та ін.