СВ. Терміни 2.

герольд

( оповісник)- початково відповідав за прилюдне оголошення законів, едиктів і вироків, згодом трансформувався у розпорядника придворних урочистостей та турнірів, знавця і хранителя лицарських гербів.

комунальна хартія

(від лат. communa — община), в Західній Європі кінця 10—13 вв.(століття) визвольний рух городян проти сеньйоріального режиму, перший етап класової боротьби в середньовічному місті.

пілігрим

(дослівно з англійської Pilgrim або The Pilgrim) — паломник, тобто той, хто зобов'язується здійснити релігійну подорож або паломництво.

екю

(фр. écu- прямокутний щит) — назва середньовічних золотих і срібних монет Франції. Свою назву вони отримали за зображенням щита. Монети зі схожим зовнішнім виглядом в Іспанії отримали назву ескудо, в Італії — скудо (щит).

гонфалоньєр Справедливості

(італ. gonfaloniere — прапороносець) — з середини XIII ст. голова уряду (італ. Signoria) у Флоренції та інших містах Італії.

бриганди

(італ., від Брига, що значить: невдоволення, хвилювання, сутичка). - Так називається бунтівник, агітатор, також у політичному сенсі, потім це слово стало синонімом розбійника.

цитадель

1) окрема фортифікаційна споруда.2) Центральне укріплення фортеці, міста, яке під час оборони вважалося останнім опорним пунктом.

напівбрат

??

турнір

???

паризький парламент

?????

ваганти

«мандрівні люди» у середньовічні часи, XI—XIV століття, у Західній Європі, що складали вірші, виконували пісні та декламували прозу на площах міст та на різних зібраннях.

магдебурзьке право

Магдебу́рзьке пра́во (німе́цьке (тевтонське) міське́ пра́во) — одна з найбільш поширених правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у середні віки.Сформувалося в Маґдебурзі (земля Саксонія) близько 1235 року.

партач

Позацеховий ремісник.

алхімія

Середньовічне містичне вчення, спрямоване на відшукання чудодійної речовини — «фі¬лософського каменя», за допомогою якого можна було б перетворювати прості метали в золото, срібло, ліку¬вати різні хвороби та ін.

щитові гроші

англ. scutage; лат. scutagium від лат. scutum — щит) — вид грошового збору у середньовічній Англії, що стягувався з утримувачів лицарських ленів замість їхньої особистої служби в армії короля.

кондотьєри

в Італії XIV—XVI ст. керівники військових загонів (компаній), що перебували на службі у міст-комун і государів, і що складалися в основному з іноземців.

алькальд

в піренейських державах виборні старшини сільських самоврядних общин, які користувались правом суду нижчої інстанції.

ідальго

в середньовічній Іспанії людина, яка походила з (благородної) сім.ї і отримала свій статус по спадковості, передавався тільки по чоловічій лінії.

третій сан

в феодальній Франції, наприкінці епохи абсолютизму — непривілейована частина суспільства, до якої входили вільне непокріпачене селянство, міські буржуа, ремісники, купецтво

подеста

в італійських містах-комунах 12-поч.14 ст. керівник виконавчої і судової влади.

гроссмейстер

великий магістр, глава католицького духовно-лицарського ордену. Обирася по життєво лицарями, затвердж.папою.

цехмістр

виборна особа, яка очолювала ремісничий цех.

арбалет

вид зброї дальнього бою, розвиток конструкції лука. Арбалет переважає лук у точності та дальності стрільби, але має меншу скорострільність. Відомі ручні арбалети та їх збільшені станкові варіанти, що використовувалися при обороні фортець.

мамелюки

воїни-раби, за походженням переважно тюрки, кавказці та курди.

іммедіатизація

встановлення безпосередніх васальних відносин між васалами васалів короля і королем-Капетингів

донжон

головна житлова і найкраще укріплена башта феодального замку в середньовічній Європі, яка виступала в якості рятівного пункту оборони. Якщо ворог захоплював замок, то донжон залишалась останнім «володінням». Являв собою масивну циліндричну або призматичну споруду з товстими міцними стінами, прорізаними бійницями й амбразурами.

сенешаль

головний управитель королівським палацом у Франкській державі у 5-8сь. З 8 ст. - отримав право суду і повноваження збирати ополчення у випадку війни. З 10 ст. - посада спадкова.

гранди

елітний прошарок іспанського дворянства, з 13ст. займали важливі держ. Посади, могли мати власне військо і оголошувати війну власному королю.

флорин

золота монета вагою 3,54г, карб. У Флоренціх від 1252р.

імперське право

міста у середньовічній Німеччині, підпорядковані безпосередньо імператорові. З 13 ст. поч. отрим. Магдебурзьке право і поступово перетворились і політично самостійні «вільні міста».

прюдом

міщанин, добропорядочний бюргер

непотизм

надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Різновид фаворитизму. Інша назва — кумівство. Походить від практики роздачі римськими папами прибуткових посад, вищих церковних звань чи земель близьким родичам. Був поширений у XV — XVI століттях.

требюше

облогова машина що використовувалась в Середні віки для руйнування оборонних мурів або щоб перекидати снаряди через них. Розрізняють требушет з противагою та більш рання його версія тяговий требушет, що приводився в дію людьми замість противаги.

ратуша

орган міського самоврядування в ряді європейських країн, а також будівля міського самоврядування.

вітраж

орнаментальна, або сюжетна декоративна композиція зі скла та інших матеріалів, що пропускають світло

комтур

очільник комтурства — мінімальної адміністративної одиниці в складі лицарського ордену. Зазвичай вживається по відношенню до Ордену Святого Іоанна Єрусалимського (де вперше були введені комтурства) або до Німецького (Тевтонського) ордену.

гільдія

початково купецькі товариства взаємодопомоги,вперше згадуються у 8ст.

прево

представник сеньйора на тер. Сеньйорії або її окремій частині, зазвичай не знатного походження.

талья

прямий податок, що накладався на особу або на майно платників.Т. встановлену сеньйором платили серви..визначену звичаєм або угодою - вільні селяни і городяни.

аркебуза

ручна вогнепальна зброя. За конструкцією — довга ґнотова дульнозарядна рушниця. Вперше сконструйовано в Іспанії у другій половині ХV століття. Широко використовувались у Європі в XVI—XVII сторіччях.

джентрі

соціальний стан англійського суспільства XVI-XVII століть, нетитуловане середнє й дрібне дворянство.Представниками джентрі були купці, котрі ніколи не займалися сільським господарством.

алебарда

старовинний тип колючо-рубаючої холодної зброї у вигляді списа, на кінці якого прикріплювалася бойова сокира. На обуху сокир часто робився гак для стягування вершника із сідла.

інквізиція

судово-слідча організація, створена католицькою церквою в XIII столітті для розслідування єресей. Дослівний переклад назви з латинської - «розслідування».

кантон

територіально-адміністративна одиниця в деяких країнах.

асасини

терористична секта фатімідських фанатиків-шиїтів, очолювана Хасаном ас-Сабахом.Виникла - 1078.

дофін

титул спадкоємця престолу у Франції, старшого сина короля.

віконт

титул європейського дворянства. У Великобританії цей титул, середній між бароном і графом

пополани

торгово-ремісничі шари міст в Пн. і Центральній Італії в 12 - 14 ст, які об.єднувались в цехи.

кнехти

тумби, прикріплені до палуби судна і призначені для кріплення швартовного каната.

каштелян

у Речі Посполитій службова особа, яку призначав король або князь для управління «гродом» (замком) та навколишньою місцевістю. (управитель замку).

вальвасори

у Фр. Васали лицарів, які отримували невеликий феод з правом суду на його території.

регент

у монархічних державах тимчасовий правитель замість монарха (під час малолітства, хвороби дійсного монарха). Регент також призначався під час неможливості монарха виконувати свої обов'язки, його відсутності, або коли монарший рід скінчився.

альменда

у ранньосередньовічній Західній Європі земельні угіддя, які перебували у спільному користуванні членів общини.

аутодафе

урочисте оголошення вироку Інквізиційного суду у середньовічній Іспанії, Португалії та їхніх колоніях, у справах єретиків і апостатів.

вексель

цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу)

каравелла

швидкий легкий вітрильник, що його винайшли португальці в XV столітті. ( в 12 ст. каравеллами називали невеликі португальські риболовні судна, згодом назву перенесено на торгові судна середньої величини).Каравела мала три щогли з прямими та косими вітрилами, що дозволяло рухатися за будь-якого вітру і здійснювати далекі мандрівки.

курфюрст

імперські князі, за якими з 13 ст. було закріплено право обрання німецького короля.