Тема 11. Система видатків бюджету та кошторисне фінансування бюджетних установ

5) Визначення понять: "Бюджетне призначення", "Бюджетний розпис", "Бюджетне асигнування", "Бюджетне зобов'язання":

- Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. - Бюджетний розпис - документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. - Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. - Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно із якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. - При недостатньому надходженні платежів у дохідну частину бюджету , коли має місце недоотримання доходів державного бюджету більше, ніж на 15% від суми, застосовується механізм секвестру, коли пропорційно надходженням скорочуються видатки.

2) Визначення понять "Видатки розвитку", "Видатки споживання", "Бюджетне кредитування", 'Кошторисне фінансування", "Проєктне фінансування", "Трансфертне фінансування":

- Видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансове забезпечення наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансове забезпечення капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансове забезпечення структурної перебудови економіки; інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням. - Видатки споживання - це частина видатків бюджетів, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ, поточні міжбюджетні трансферти та видатки на фінансове забезпечення заходів соціального захисту населення та соціально-культурної сфери, а також інші видатки. - Бюджетне кредитування - це здійснення операцій з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). - Кошторисне фінансування - реалізується шляхом використання спеціального розрахункового документу - кошторису, який складається бюджетними установами відповідно до плану асигнувань і лімітної довідки. - Проєктне фінансування - фінансування інвестиційних проєктів, при якому джерелом обслуговування боргових зобов'язань є грошові потоки, які генеруються проєктом. Специфіка цього виду інвестування полягає в тому, що оцінка витрат і доходів здійснюється з урахуванням розподілу ризику між учасниками проєкту. - Трансфертне фінансування - це фінансування потреб суспільства за рахунок бюджетних коштів на безповоротній та безоплатній основі шляхом застосування таких інструментів як дотація, субвенція та субсидія.

14) Бюджетне нормування: визначення, класифікація бюджетних нормативів:

- Визначення: Бюджетне нормування - це визначення науково обґрунтованих обсягів витрат на відповідну розрахункову одиницю. У процесі бюджетного нормування визначаються норми видатків і фінансові нормативи бюджетної забезпеченості. - Класифікація бюджетних нормативів: 1. Залежно від сфери використання: а) Фінансові норми бюджетної забезпеченості - застосовують при складанні бюджетів у процесі планування їхньої видаткової частини. б) Норми видатків - використовують при складанні кошторисів бюджетних установ у процесі планування відповідних елементів видатків; це обсяг затрат на одну розрахункову одиницю. 2. За змістом (залежно від одиниць вимірювання): а) Матеріальні - виражають норми затрат матеріальних ресурсів у натуральному вираженні на розрахункову одиницю. б) Фінансові • це величина витрат у грошовому вираженні на одну розрахункову одиницю. Фінансові норми диференціюються як за видами затрат, так і за видами установ. 3. За методом побудови: а) Індивідуальні - відображають витрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю. Застосовуються при складанні індивідуальних кошторисів: водовідведення, газопостачання, оплата електроенергії. б) Комбіновані - відображають суму витрат за видом видатків на розрахункову одиницю, тобто загалом за кодом економічної класифікації. Наприклад, видатки на комунальні послуги та енергоносії, які об'єднують індивідуальні видатки. в) Укрупнені норми - відображають обсяг затрат на розрахункову одиницю по мережі або контингенту. 4. За способом застосування: а) Обов'язкові - встановлюються в законодавчому порядку і є обов'язковими при складанні кошторису (ставки заробітної плати, норми забезпечення продуктами харчування, медикаментами, інвентарем, норми видатків на відрядження). б) Розрахункові - середні норми видатків на розрахункову одиницю. Встановлюються відомствами за згодою фінансових органів (оплата електроенергії на один клас у школі або один ліжко-день у лікарнях). Ці норми враховують тривалість опалювального сезону в різних місцевостях. 5. За методом обчислення - розраховані на основі фізіологічних потреб: середні норми видатків на одну людину: на харчування, опалення, освітлення, тощо.

9) Бюджетне фінансування: визначення, форми, принципи, методи:

- Визначення: Бюджетне фінансування - це система надання коштів із державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів та забезпечення діяльності бюджетних установ і організацій на безповоротній та безоплатній основі; здійснюється через єдиний казначейський рахунок (ЄКР), який відкривається у Державній казначейській службі України Національним банком України для здійснення розрахунків у системі електронних платежів. Застосування єдиного режиму здійснення розрахунків спрощує управління бюджетними коштами та дозволяє оптимізувати їх рух. - Форми: а) Проєктне фінансування; б) Бюджетні кредити; в) Кошторисне фінансування; г) Бюджетні трансферти. - Методи: а) Єдиного казначейського рахунку; б) Перерахування коштів на рахунки розпорядників. - Принципи: 1) Плановість - видатки державного бюджету визначаються законом про державний бюджет, видатки місцевих бюджетів - рішенням місцевих органів влади, бюджетних установ - кошторисом; 2) Цільове використання коштів - кошти плануються та відпускаються на строго визначені заходи відповідно до затверджених фінансових планів. 3) Безповоротність та безвідплатність - фінансування надання коштів без їх прямого відшкодування; 4) Ефективність - отримання суспільно необхідного результату при мінімальних витратах фінансових ресурсів; 5) Поєднання власних, кредитних, бюджетних джерел фінансування - бюджетні організації в умовах ринкового середовища повинні вишукувати можливості забезпечення поточної діяльності власними надходженнями, і лише у випадку недофінансування залучати банківські кредити та бюджетне фінансування; 6) Контроль за використанням коштів - здійснюється законодавчими та виконавчими органами влади, органами оперативного управління бюджетом, органами нефінансового профілю на всіх стадіях бюджетного процесу.

1) Визначення, передумови бюджетних видатків, класифікація видатків:

- Визначення: Видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом; це сукупність економічних відносини між державою, юридичними і фізичними особами, які виникають у процесі розподілу та використання централізованого фонду держави; це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. - Передумови бюджетних видатків: а) Необхідність утримання державних установ; б) Рівень розвитку регіонів держави; в) Зв'язки видатків із загального державного бюджету з видатками з місцевих бюджетів; г) Форми надання бюджетних трансфертів; д) Інші фактори, які можуть мати вагоме значення залежно від конкретної економічної і політичної ситуації в державі. - Класифікація видатків: 1. За суспільним призначенням: а) Видатки на економіку; б) Видатки на соціальні заходи; в) Видатки на оборону; г) Видатки на управління. 2. За методами бюджетного фінансування: а) Проєктне фінансування; б) Бюджетні кредити; в) Кошторисне фінансування; г) Бюджетні трансферти. 3. За рівнем бюджетної системи: а) Видатки державного бюджету; б) Видатки місцевих бюджетів. 4. За роллю у розширеному відтворенні: а) Видатки розвитку; б) Видатки споживання. 5. Залежно від функціонального призначення: а) Видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету; б) Видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню; в) Видатки на реалізацію прав та обов'язків АР Крим та місцевого самоврядування. 6. За бюджетною класифікацією відповідно до БКУ: а) Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету; б) Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету; в) Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету; г) Економічна класифікація видатків бюджету.

12) Головні розпорядники бюджетних коштів: Визначення; Класифікація; Функції:

- Визначення: Головні розпорядники бюджетних коштів ‒ це бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет - Класифікація: 1. За бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України: а) Установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України; б) Національне антикорупційне бюро України; в) Конституційний Суд України. 2. За бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет АРК: а) Уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність ВР АРК; б) Міністерства та інші органи влади АРК в особі їх керівників. 3. За бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети: а) МДА; б) Виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради); в) Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. - Функції: 1) Розробляють план діяльності на середньостроковий період; 2) Організовують та забезпечують складання проєкту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України; 3) Отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження; 4) Затверджують кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня; 5) Розробляють проєкти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами; 6) Розробляють та затверджують паспорти бюджетних програм і складають звіти про їх виконання; 7) Здійснюють управління бюджетними коштами у межах встановлених бюджетних повноважень; 8) Здійснюють контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитуванням бюджету; 9) Здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня; 10) Забезпечують організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності; 11) Забезпечують доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства.

10) Розпорядники бюджетних коштів - Визначення, Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі в межах:

- Визначення: Це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. - Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі в межах: а) Бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; б) Довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; в) Середньострокових зобов'язань за типовими договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг; г) Щодо завдань ( проєктів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

3) Видатки бюджету згідно з бюджетною класифікацією; до видатків бюджету не належать:

- Класифікація: 1. За функціональною: а) Загальнодержавні функції; б) Оборона; в) Громадський порядок, безпека та судова влада; г) Економічна діяльність; д) Охорона навколишнього середовища; е) ЖКГ; є) Охорона здоров'я; ж) Духовний та фізичний розвиток; з) Освіта; и) Соціальний захист та соціальне забезпечення. 2. За економічною класифікацією: а) Поточні; б) Капітальні. 3. За відомчою класифікацією - за переліком головних розпорядників бюджетних коштів. 4. За програмною - за програмами. - До видатків бюджету не належать: а) Погашення боргу; б) Компенсація частини суми штрафних санкцій, що перераховується покупцям за рахунок штрафних санкцій, застосованих органами; в) Надання кредитів з бюджету; г) Розміщення бюджетних коштів на депозитах; д) Придбання цінних паперів; е) Повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету.

8) Основні чинники, що впливають на обсяги та напрями видатків держ бюджету:

- Основні чинники, що впливають на обсяги та напрями видатків державного бюджету: а) Бюджетна політика держави на прогнозований рік; б) Пріоритетні напрями бюджетних видатків; в) Моніторинг існуючих бюджетних програм, оцінка їх ефективності; г) Макроекономічна ситуація країни; д) Визначення основних напрямів бюджетної політики на середньострокову перспективу.

13) Визначення: розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, одержувач бюджетних коштів:

- Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - Це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, який координує їхню діяльність. Розпорядники коштів місцевих бюджетів нижчого рівня класифікуються як такі, що мають власну мережу (розпорядники коштів другого ступеня), та як розпорядники коштів без мережі (третього ступеня). - Одержувач бюджетних коштів - Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. - Розпорядники бюджетних коштів можуть уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства. - Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

11) Поділ розпорядників бюджетних коштів:

- Розпорядники бюджетних коштів: 1. Головні розпорядники: а) Міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади - за державним бюджетом; б) Керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій - за місцевими бюджетами; в) Голови сільських і селищних Рад - за сільськими і селищними бюджетами. 2. Розпорядники нижчого рівня: а) Другого ступеня - Керівники, які одержують кошти на видатки установи та розподіляють суму коштів, визначену головними розпорядниками для переказу безпосередньо підпорядкованим їм установам та організаціям. б) Третього ступеня - Керівники, які одержують кошти тільки для безпосереднього витрачання.

15) Індивідуальні та обов'язкові норми:

- Як правило, індивідуальні норми застосовують при складанні індивідуальних кошторисів бюджетних установ, а комбіновані та укрупнені - при зведеному кошторисному плануванні. - Індивідуальні норми залежать від внутрішніх та зовнішніх чинників: а) Внутрішні чинники: характер послуги, технологія її надання, трудомісткість, матеріаломісткість, енергомісткість, рівень кваліфікації, структура послуг. б) Зовнішні чинники: ставки заробітної плати, ціни, тарифи, зміна яких впливає на потребу в ресурсах коригується залежно від загальноекономічної, зокрема фінансової ситуації в країні. - Обов'язкові норми встановлює уряд і їх не можна змінювати при визначенні видатків. Розрахункові норми встановлюють галузеві органи управління або визначають бюджетні установи як середні на основі даних за попередні періоди. - На рівні держави бюджетне нормування охоплює процес визначення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. - Розраховані фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів підлягають коригуванню коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від кількості населення та споживачів соціальних послуг, а також соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення).

4) Механізм здійснення видатків бюджету:

1) Законом про Державний бюджет України встановлюються бюджетні призначення; 2) Бюджетним розписом визначаються бюджетні асигнування; 3) Після затвердження бюджетного розпису бюджетні установи складають кошторис; 4) Відповідно до затверджених кошторисів бюджетні установи беруть бюджетні зобов'язання; 5) Фінансове зобов'язання - оплата бюджетних зобовязань.

6) Захищені видатки бюджету:

Однак існують захищені статті, фінансування яких не скорочується. а) Оплата праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; б) Придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; в) Забезпечення продуктами харчування; оплата комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного (місцевого) боргу; соціальне забезпечення; г) Поточні трансферти місцевим бюджетам; д) Підготовка кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти; е) Забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації; є) Наукова і науково-технічна діяльність.

7) Таємні видатки:

Таємні видатки ‒ це видатки на утримання органів державної влади, функціональне призначення яких - забезпечення національної безпеки. Включаються до державного бюджету України без деталізації. Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому пленарному засіданні. - Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, пов'язаних з державною таємницею; - Таємні видатки, передбачені на діяльність органів державної влади, в інтересах національної безпеки не деталізуються у Державному бюджеті України. - Контроль за проведенням таємних видатків здійснюється Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України. - Звіти про проведені таємні видатки попередньо розглядаються Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.