И11
Референдум і вибору Президента України 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР
1. 1 грудня 1991 р. - проведення в Україні референдуму на підтримку «Акту проголошення незалежності України» (підтримали 90,31% виборців; у Криму - більше 50%) 2. 1 грудня 1991 р. - проведення одночасно з референдумом виборiв президента. Вибори були прямими, таємними, альтернативними 3. Було висунуто 7 кандидатів на посаду президента. І місце - Л. Кравчук; ІІ місце - В. Чорновіл 4. 7 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі неподалік від Мінська президент України Л. Кравчук, президент Росії Б. Єльцин, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич констатували розпад СРСР («Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі, якщо вдуматися, відпускну грамоту від Росії. Документ, підписаний ним,.. відмінив, у широкому історичному сенсі, усе, що колись прив'язувало Україну до Росії. Ці акти хоч і давно належали минулому, але зберігали для когось символічне значення») 5. 8 грудня 1991 р. — офіційна констатація розпаду СРСР, підписання угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД) 6. 25 грудня 1991 р. М. Горбачов (перший і останній президент СРСР) оголосив про свою відставку. СРСР юридично припинив своє існування
Декларація про державний суверенітет України
1. 16 липня 1990 р. - Декларація про державний суверенітет України 2. Основні положення: · право української нації на самовизначення · принцип народовладдя · розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову · гарантія прав і свобод громадян, передбачених Конституцією · територіальна недоторканність України, самостійне визначення адміністративно-територіального устрою · економічна самостійність · екологічна безпека України · право на власнi збройні сили, внутрiшнi вiйська й органи держбезпеки · УРСР - суб'єкт міжнародного права 3. Декларація про державний сувернітет України заклала основні принципи державотворчих процесів, стала основою нового законодавства України, кроком на шляху просування до незалежності 4. Суверен-комуністи об'єднувалися навколо іншого лідера КПУ - Л. Кравчука. Він узяв курс на реальну суверенізацію УРСР
Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. Акт проголошення незалежності України
1. 19-22 серпня 1991 р. - спроба державного перевороту в СРСР (антиконституційний перевором, серпневий путч, повстання ДКНС) 2. 19 серпня 1991 р. - утворення консервативними силами Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Перебіг подій («Уранці 19 серпня командуючий сухопутними військами СРСР генерал В. Варенников, прибувши з групою військових до кабінету Голови Верховної Ради УРСР, в ультимативній формі заявив Л. Кравчуку: «Влада перейшла до ДКНС, який врятує країну. Рекомендую Вам зайняти правильну позицію. Змінити свій особистий курс і курс Верховної Ради...»): · Заява про хворобу чинного президента СРСР М. Горбачова, перехід влади в країні до рук керівництва ДКНС · Уведення надзвичайного стану в СРСР · Призупинення діяльності всіх партій (окрім КПРС), опозиційних громадських організацій і рухів · Заборона мітингів, демонстрацій, страйків · Жорсткий контроль ЗМІ · Уведення комендантської години в Москві, стягування в столицю СРСР військ і бронетехніки · Прибуття до Києва генерала В. Варенникова з ультимативною вимогою до керівництва УРСР приєднатися до путчистів · Заява 20 серпня 1991 р. Президії Верховної Ради УРСР про те, що постанови ДКНС не мають юридичної сили в Україні, доки вони не затверджені Верховною Радою республіки · Вичікувальна, обережна позиція Президії Верховної Ради УРСР на чолі з її головою Л. Кравчуком · Масові мітинги-протести у містах України · Захист народом демократичних завоювань біля Білого дому (будинку російського парламенту) в Москві, очолюваний президентом Російської Федерації Б. Єльциним · 22 серпня 1991 р. — поразка путчу 3. Реакція України: · 24 серпня 1991 р. - прийняття Акту проголошення незалежності України терміново скликаною позачерговою сесією Верховної Ради (текст - Л. Лук'яненко) («Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною... продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні... Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України й створення самостійної української держави - України... Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України...»). Положення: 1. Проголошення незалежності України та створення самостійної Української держави — України 2. Неподільність і недоторканність території України 3. Чинність на території України винятково Конституції та законів України 4. Україна є унітарною державою
Міжнародне визнання України
1. 2 грудня 1991 р. - визнання суверенної України Польщею і Канадою 2. 3 грудня 1991 р. - визнання незалежності України Угорщиною та Францією 3. 4 грудня 1991 р. - визнання суверенітету України Литвою та Латвією 4. 5 грудня 1991 р. - визнання незалежності України Болгарією, Словенією, Росією 5. 25 грудня 1991 р. - незалежність України визнали США 6. Приділення особливої уваги укладенню договорiв iз сусідніми країнами, в яких фіксувалися дружні, добросусідські відносини, непорушність ко рдонів і відсутність територіальних претензій один до одного 7. У результаті: упродовж трьох місяців Україну як незалежну державу визнали 132 країни Європи, Азії, Африки та Латинської Америки, із яких 106 встановили з нею дипломатичні відносини
Чорнобильська катастрофа
1. 26 квітня 1986 р. - стався вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС 2. Довкола 4-го блоку побудовано бетонний саркофаг (об'єкт «Укриття») 3. Влада замовчувала реальні масштаби трагедії 4. Утворено 30-кілометрову зону відчуження навколо ЧАЕС з території якої - зокрема з м. Прип'ять - організовано масове переселення людей до інших областей (близько 200 тис. осіб) 5. Пожвавлення суспільно-політичного руху в республіці
Формування багатопартійності системи. Вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад 1990 р.
1. Березень 1990 р. - початок формування багатопартійної системи після переходу до політичного плюралізму та вилучення статті про керівну і спрямовуючу роль КПРС із Конституцій СРСР та УРСР 2. Квітень 1990 р. - створення першої політичної партії Української республіканської партії на базі УГС. Лідер - Л. Лук'яненко 3. Березень 1990 р. - вибори (прямі, таємні, на альтернативній основі) до Верховної Ради УРСР 4. Створення демократичними силами України передвиборчого Демократичного блоку (загальні вимоги - досягнення політичного й економічного суверенітету України, прийняття нової Конституції) 5. Результати: Демблок отримав 111 мандатів із 442 (особливо переконливою була перемога демократичних сил у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях і в Києві) 6. Опозиційні депутати Верховної Ради УРСР об'єдналися у блок Народна рада (125 осіб), очолюваний I. Юхновським; комуністично-номенклатурна більшість утворила блок «За суверенну Радянську Україну», або «Групу 239», очолював О. Мороз 7. Головою Верховної Ради став перший секретар КПУ Л. Кравчук
Гласність і політичний плюралізм. Український національно-демократичний рух
1. Демократизація суспільства, а також проведення «гласності», призвели до зростання соціальної та національної активності 2. Особливості розгортання національно-визвольного в Україні: · 1987 p. - відновили видання «Украïнського вісника». Перше в Україні легальне незалежне громадсько-політичне видання. Друкований орган УГС · Відновлення роботи Української Гельсiнськоï Спілки (УГС) 1988 р. очолив Левко Лук'яненко · 1988 р. - святкування 1000-ліття з дня хрещення Русі дисиденти привернули увагу до релiгiйного питання. Відродження заборонених церков i релігійних конфесiй (відновлення УГКЦ (1990 р.), відродження УАПЦ (1990 р.), повернення культових споруд віруючим, видання релігійної літератури) · 1989 р. - Закон «Про мови в Українській РСР» (документ юридично закріплював держаною мовою українську); початок повернення кримських татар на Батьківщину
Початок «перебудови» в СРСР. Стан економіки
1. Квітень 85 р. - початок «перебудови», яка мала охопити: · економіку - перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних; «прискорення»; спроба використовувати деякі елементи ринкових відносин · внутрішню політику - демократизація суспільного життя та забезпечення народовладдя; гласність, плюралізм, курс на багатопартійність · зовнішню політику - припинення "холодної війни" та побудова загальноєвропейського дому · соціальну сферу - поліпшення матеріального та культурного добробуту населення; «нове політичне мислення» · ідеологію - ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думки громадян Першими секретарями ЦК КПУ під час «перебудови» були: В. Щербицький (1972-1989 рр.) («гальмо перебудови»; УРСР - «заповідник застою»), В. Івашко (1989-1990 рр.), С. Гуренко (1990-1991 рр.) 2. Початком перебудови стало проведення економічних реформ, які проводилися під гаслом «прискорення» (квітень 1985 р.) 3. Сутність економічних реформ: · Спроба реконструкцiї промисловості · «Сухий закон» - антиалкогольна компанія - заборона на виготовлення і вживання алкоголю · Розширення самостійності підприємств на принципах госпрозрахунку та самофінансування · Запровадження принципу трьох «С»: самостійність, самоврядування, самофінансування · Запровадження кооперативних форм господарювання · Приватна власність і орендні відносини в сільському господарстві · 1990 р. - введення талонів і карток на продукцію, але вони не отоварювалися 4. Замість очікуваного прискорення темпів економічного розвитку почалося їх падіння 5. Наслідки поглиблення соціально-економічної кризи: · Погіршення економічної ситуації (зниження обсягів виробництва, дефіцит товарів, спекуляція, інфляція, черги, перехід підприємств України на бартер - натуральний обмін, низька продуктивність, падіння національного прибутку) · Процвітання «чорного ринку»; посилення організованої злочинності, корупції · Запровадження продажу продуктів і товарі за картками споживача з купонами
Шахтарські страйки
1. Липень 1989 р. - страйк шахтарів на шахті «Ясинуватська-Глибока» (переріс у загальноукраїнський страйк - через кілька днів страйкувала більшість шахт України) 2. Особливості страйку: · Охопив півмільйона гірників · Висока організація · Поєднання соціально-економічних та політичних вимог 3. Причини страйків: · Невдале реформування економіки · Наверішеність багатьох економічних і соціальних питань: низька оснащеність копалень, тяжкі умови праці, значна частка ручної праці, низька заробітна плата · Непослідовність у лібералізації суспільно-політичного життя 4. Вимоги страйкарів: · Покращення соціальних умов · Покращення умов праці · Підвищення заробітної плати · Націоналізація майна КПРС · Відставка уряду · Деполітизація правоохоронних органів · Ліквідація партійних комітетів на підприємствах 5. Значення страйків: · Завдали потужного удару по тоталітарній системі · Уперше за роки радянської влади робітники відкрито продемонстрували, що їхні інтереси мають розбіжності з інтересами КПРС та тоталітарної держави · Започаткували новий етап робітничого руху
Створення Автономної Республіки Крим (АРК). Меджліс кримськотатарського народу (червень 1991 р.)
1. Листопад 1989 р. - Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих насильницькому переселенню, і про забезпечення їхніх прав», про можливість для повернення до Криму кримськотатарського та інших народів, незаконно позбавлених місць постійного проживання, а також можливість приймати участь у суспільно-політичному житті 2. Січень 1991 р. відбувся кримський референдум за відновлення Кримськоï АРСР як суб'єкта СPСР, пропозицію підтримало понад 93% населення 3. Лютий 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Постанову і Закон УРСР «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Республіки» 4. Наприкінці 80-х рр. почалося повернення кримських татар на історичну батьківщину. Для представництва інтересів народу перед українською і кримською владою у червні 1991 р. було створено меджліс (голова - М. Джемілєв) - вищий повноважний представницький орган
жовтень 1990
«Революція на граніті»
Революція на граніті
2-17 жовтня 1990 р. - «Революція на граніті» на площі Жовтневої революції; студентський страйк, голодування; причина - невирішеність багатьох економічних і соціальних питань (значна частка ручної праці, висока смертність від нещасних випадків, зростання робочого дня); («Ми, студенти київських вузів, які зібралися до наметового містечка на підтримку голодуючих студентів.., вважаємо необхідним прийняття вимог голодуючих, а саме: 1. Відставка Голови Ради Міністрів В. Масола. 2. Націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території України. 3. Прийняття рішення про службу юнаків у війську тільки в межах України. 4. Відмова від нового союзного договору. 5. Перевибори до Верховної Ради на багатопартійній основі)
1 грудня 1991
всеукраїнський референдум і вибори Президента України. Обрання Президентом України Л.Кравчука
Ринкові відносини
відносини, засновані на свободі господарської діяльності й продажу товарів
Путч
заколот, збройний виступ групи змовників з метою вчинити державний переворот
26 квітня 1986
катастрофа на Чорнобильській АЕС
Плюралізм
можливість соціальних груп висловлювати різні позиції, погляди через своїх представників у політичних і громадських організаціях
Суверенітет
незалежність держави в зовнішніх і верховенство у внутрішніх справах
березень 1990
перші альтернативні вибори до Верховної ради УРСР
Гласність
політика максимальної відвертості та правди в діяльності державних і громадських організацій; оприлюднення інформації про події, що раніше свідомо приховувалися; публікація творів радянських та зарубіжних авторів, розповсюдження яких раніше заборонялося; пом'якшення цензури; можливість говорити правду, критикувати органи влади, отримувати об'єктивну інформацію
«Перебудова»
політичний курс КПРС, розпочатий у 1985 р. і спрямований на оздоровлення суспільно-політичної, економічної й ідеологічної сфер життя
квітень 1985
початок "перебудови"
16 липня 1990
прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України
вересень 1989
створення Народного руху України за перебудову
Референдум
усенародне опитування з найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь усі громадяни, що мають виборчі права
24 серпня 1991
ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України