література

Приказка

Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту

Епітет

- художньо-стилістичний прийом; образне визначення будь-чого. Розрізняють різні види Е.: 1) той, що позначає постійну ознаку предмета; 2) той, що підкреслює в понятті, яке визначається, випадкову ознаку, важливу для даного конкретного опису

Портрет

засіб характеротворення персонажа, функція якого полягає у типізації чи індивідуалізації образу

Сюжет

зображення подій у літературному творі в інтерпретації автора.

Антитеза

зіставлення слів протилежних за змістом.

Конфлікт

зіткнення протилежних інтересів у творі, що зумовлює активні дії персонажів, розвиток подій, супроводжуваних складними колізіями.

Октава

класична форма восьмирядкової строфи на три види рим: шість рядків об'єднані двома перехресними римами, а два останні — парною римою

Тема

коло життєвих явищ або якась сторона життя, обрана письменником для зображення з метою певних узагальнень, розкриття якихось закономірностей дійсності.

Сонет

ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням і двох тривіршів тернарного римування

Драма

літературний рід, оснований на імітації, моделюванні дії, призначеної для розігрування персонажами на сцені; 2) твір, оснований на гострому життєвому конфлікті, що зумовлює напруженість дії, відображає складні переживання персонажів.

Метафора

літературний троп, перенесення одного явища на інше

Епопея

найбільш монументальна форма епічної літератури. велике оповідання в прозі або віршах про національно-історичні події загальнонародного значення.

Мотив

найпростіша розповідна (епічна) одиниця, формально-змістовий складник літературного твору, який характеризується певною самостійністю і може стосуватися зображеної ситуації, дії або художнього образу

Новела

невеликий за обсягом прозовий епічний твір з гострим сюжетом і несподіваною розв'язкою

Оповідання

невеликий за обсягом розповідний прозовий твір здебільшого про одну або декілька подій у житті людини.

Епос

один з трьох літературних родів, основною ознакою якого є масштабна розповідь про події, які автор зображує з позицій (всезнаючого).

Інтер'єр

опис внутрішнього простору.

Деталь

особливо значущий виділений елемент художнього образу

Танка

п'ятивіршова східна строфа, в якій усі вірші разом мають 31 склад

Уособлення

перенесеня живих властивостей на предмет

Оповідач

персонаж від якого ведеться розповідь але НЕ БЕРЕ участі

Актант

персонаж який активними вчинками спричиняє рух сюжету

Притча

повчальне алегоричне оповідання про людське життя з моралізаторським смислом

Фабула

послідовність подій у творі за хронологією.

Хронотоп

поєднання часу і простору яку повязано із перебігом подій і долею героя

Підтекст

приховане, образно-художнє, внутрішнє значення літературного тексту.

Ідея

провідна думка в літературному творі, яка може бути усвідомлена після аналізу всіх складових художнього тексту.

Монолог

розмова з самим собою

Лірика

рід художньої літератури, який виражає внутрішнє життя людини (переживання, враження, емоції, роздуми) і характеризується відсутністю сюжетності, оповідального начала, образів-персонажів

Міф

словесний твір про походження Всесвіту, Землі, богів, людини, явищ природи та ін., в якому відобразились прадавні вірування й уявлення народів.

Рима

співзвучність фінальних рядків

Терцина

строфа з трьох рядків п'ятистопового ямба, перехресне римування

Цикл

сукупність художніх творів одного жанру, які об'єднуються задумом автора в естетичну цілість.

Перипетія

сюжетний хід, для якого характерна несподівана зміна в перебігу подій та долі персонажів

Автор

творець художнього твору в цілому.

Хоку

традиційний жанр японської поезії, трирядкова неримована строфа, що має всього 17 складів (5, 7, 5).

Балада

три строфи еа однакові рими з рефреном і заключною півстрофною ліро-епічний жанр на історичні казкові побутові теми. характерні таємничість, трагізм, переривчаста розповідь та драматичний діалог.

Звукопис

узагалювання назва для створення мелозвучності

Символ

умовне означення якогось явища або поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво розкрити образ

Загадка

фольклорний жанр малої форми, відомий у культурі всіх народів. 3. складається з двох частин: загадки (питання) і відгадки (відповіді). У структурі 3. "зашифрована" відгадка.

Час

форма існування худ світу буває біографічний історичний календарний

Гіпербола

художній прийом, що базується на перебільшенні зображуваного

Алегорія

це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення.

Рубаї

чотиривірш філософського змісту, у якому римуються перший, другий і четвертий рядки, а третій — неримований.

Верлібр

- вільний вірш - вірш, що не має рими і відрізняється від прози тільки членуванням на віршовані відрізки та інтонацією.

Асонанс

- повторення голосних звуків, переважно наголошених. Іноді А. називають будьяку неточну риму

Алітерація

- повторення приголосних звуків, переважно на початку слова

Іронія

- подвійний смисл, коли істинним є не прямо висловлене, а те, що протилежне йому

Прислів'я

Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя

Монтаж

Добір і з'єднування окремих частин літературного твору тощо одне художнє та змістове ціле

Лейтмотив

Конкретний образ, часто повторювана деталь, головна тема чи ідея, визначальна інтонація, що пронизує твір або всю творчість письменника.

Композиція

будова художнього твору

Гротеск

вид умовної фантастичної образності, що демонстративно порушує принципи правдоподібності. Художній прийом алогічно та вигадливо поєднує образні плани і художні деталі, що у реальності поєднатися не можуть.

Анафора

єдинопочаток, — повтор слова або групи слів на початку кількох віршів, строф, фраз.

Образ

— 1) форма мислення в мистецтві, художнє узагальнення, яке в конкретно-чуттєвій формі розкриває суть зображеного; 2) змальована в літературному творі людина — персонаж, котрий може мати свій прототип (конкретну особу) або бути вигаданим, змодельованим за художнім принципом

Пейзаж

— опис природи, який у художньому творі може відігравати роль декоративного обрамлення події, підготовки до її сприймання, психологічного підтексту у змалюванні персонажа чи зображенні дії