Постаті
Скоропадський Павло Петрович
«Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією». У час національно-революційного руху 1917р. був наказним отаманом Вільного козацтва. 29 квітня 1918р. при підтримці німців та австрійців став Гетьманом Української Держави. Доклався до створення незалежної української держави. Після евакуації військ Німеччини з України, а також внаслідок антигетьманського повстання, очоленого Українським Національним Союзом, зрікся влади і залишив Україну
Шраг Ілля Людвигович
З 1897 р. належав до Загальної української безпартійної демократичної організації. У 1906 р. обраний депутатом Першої Державної думи від Чернігівщини. Очолював Українську парламентську громаду, яка домагалася національної автономії України. Співпрацював у часописах «Украинский вестник», «Записки НТШ», «Літературно-науковий вісник», «Рада» та ін. Належав до Української радикально-демократичної партії. У 1908 р. разом з Є. Чикаленком брав активну участь у створенні Товариства українських поступовців. У 1917 р. обраний до Української Центральної Ради. З червня 1917 р. — член Української партії соціалістів-федералістів.
Агатангел Кримський
Один із найвизначніших світових дослідників сходу, письменник. Збірка його поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та переклади арабських поезій українською мовою (знав близько 60 мов). Із 1918 року працював секретарем Всеукраїнської Академії Наук. Залишив по собі унікальні мовознавчі дослідження: «Українська граматика», «Нариси з історії української мови». У 1941 році постановою Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) його оголосили «ворогом народу». В ув'язненні вчений помер.
Леся Українка
Поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, публіцист. Брала активну участь в українському національному русі. Відомі твори: «Лісова пісня» (1911р.), «Бояриня» (1913р.). Дочка письменниці Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Дядько — Михайло Драгоманов, був відомим ученим, громадським діячем.
Д. Антонович, В. Камінський, Л. Мацієвич, М.Русов
РУП (Революційна Українська Партія) - 1900
Міхновський Микола Іванович, О. Макаренко
УНП (Українська Народна Партія) - 1902
Б. Ярошевський, М. Меленевський
Українська Соціалістична Партія - 1900
План Барбаросса
кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР, передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії та захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ
Форсована індустріалізація
комплекс заходів сталінського керівництва щодо прискореного розвитку промисловості з метою ліквідації техніко-економічної відсталості та зміцнення обороноздатності СРСР.
Петрушевич Євген Омелянович
активний член Української національно-демократичної партії, посол до Австрійського парламенту (1907р.) та Галицького сейму (1913-1914рр.). Очолював Українську Народну Раду, яка в листопаді 1918р. проголосила ЗУНР. Президент Західноукраїнської Народної республіки (ЗУНР). 22 січня 1919р уклав із Директорією УНР Акт Злуки. Влітку 1919р. отримав диктаторські повноваження, які означали суміщення обов'язків президента і голови уряду. Попри суперечності з С.Петлюрою, приєднав Галицьку армію до армії Української Народної Республіки (УНР) для спільної боротьби проти більшовиків.
Політична еміграція
вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців з політичних причин
Мобілізація
комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв'язку з надзвичайними умовами всередині країни або ж за її межами
Воєнний комунізм
економічна політика більшовиків 1919—1921 рр., запроваджена в роки громадянської війни з метою зосередження всіх трудових і матеріальних ресурсів у руках держави
НЕП
економічна політика більшовиків у 1921—1928 рр., запроваджена з метою подолання соціально-економічної та політичної кризи й побудови радянської моделі соціалізму шляхом використання елементів ринкових відносин
Новий порядок
жорстокий окупаційний режим, запроваджений німецькою адміністрацією на окупованій території СРСР, що супроводжувався терором, репресіями, масовими стратами населення.
Довженко Олександр Петрович
з 1926р. режисер-постановник на кіностудіях Одеси, Києва, Москви. Серйозний успіх мав його фільм «Звенигора» (1929р.). Окремі його роботи були прийняті з успіхом у європейських країнах. Автор кіноповісті «Україна в огні», за яку був підданий критиці. У роки «відлиги» написав статтю «Мистецтво живопису і сучасність», у якій закликав «розширити творчі межі соціалістичного реалізму».
Універсали УЦР
закони, акти конституційного значення, які приймала Українська Центральна Рада під час Української революції
Паспортна система
запровадження паспортної системи у містах, а селянам видача паспортів заборонялась (фактичне прикріплення до землі)
Отаманщина
засилля неконтрольованих збройних формувань в умовах відсутності чи недостатньої міці державної влади. Термін вперше виник в описах нерегулярних підрозділів на теренах України у 1918—1923 роках
Стаханівський рух
масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників за рахунок поліпшення її організації, започаткований вибійником шахти О. Стахановим.
Андрій Шептицький
митрополит української греко-католицької церкви. Був депутатом віденського парламенту і Галицького сейму. Заснував Український національний музей та Земельний банку у Львові (1910р.) Заснував Львівську богословську академію, яка в 1928р. була єдиним українським вищим навчальним закладом на українських землях у складі Польщі. У роки Другої світової війни підтримував наміри українців в час проголошення «Акту відновлення української державності». У багатьох пастирських посланнях виступав проти нацизму. Двічі звертався з протестом щодо нищення єврейського населення в Галичині до рейхсфюрера СС Гіммлера. За згодою митрополита значна кількість євреїв переховувалась в греко-католицьких монастирях і, безпосередньо, у митрополичій резиденції. Причетний до формування дивізії «Галичина».
Головна українська рада
міжпартійна організація на чолі з К. Левицьким, утворена представниками політичних партій Галичини УНДП, УРП, УСДП у серпні 1914 р. у Львові, яка ставила за мету здобуття автономії України у складі Австро-Угорщини
Рух Опору
національно-визвольний антифашистський рух народів на окупованих Німеччиною та її союзниками територіях
Вільне козацтво
національні добровільні військово-міліційні формування часів національно-визвольних змагань 1917 — 1921 років, що діяли в Україні та на Кубані
Трест
об'єднання виробничих підприємств певних галузей промисловості. У трести об'єднувалися шахти, будівельні управління, цукрові заводи та ін. підприємства
Коренізація
політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи — й панівного) статусу їхнім національним мовам
Міхновський Микола
один із засновників Братства Тарасівців, 1900р. став один з ініціаторів утворення Революційної української партії (РУП) та опублікував брошуру «Самостійна Україна». У якій прозвучало популярне згодом гасло «Україна для українців» "Україна для українців і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя." У 1902р. утворив Українську Народну Партію в Харкові, що стояла на чітко виражених самостійницьких позиціях. Із березня 1917р. був ініціатором формування Українського військового клубу ім. гетьмана Полуботка і початку організації українського війська. Один з організаторів виступу самостійників, щодо рішення ІІ Універсалу.
Махно Нестор Іванович
один із лідерів анархістського руху. Очолював бригаду в першій Задніпровській дивізії, до якої входила частина військ отамана Григор'єва. Протягом вересня-жовтня 1919р. утворена Революційно-повстанська армія України в боротьбі з денікінцями зайняла Катеринослав, Гуляйполе, Олександрівськ, Маріуполь. У жовтня 1920р., об'єднавшись з більшовицькими військами, Махно воював проти армії генерала Врангеля, після розгрому якого радянське командування, порушивши умови угоди, повернуло свої війська проти махновців. До 1921р. вів боротьбу проти радянських військ.
П'ятирічка
п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР або період, що цим планом охоплювався
Колективізація
перетворення індивідуальних селянських господарств на колективні господарства (колгоспи, радгоспи)
Народний секретаріат
перший радянський уряд УНР, створений більшовиками на І Всеукраїнському з'їзді рад у Харкові у грудні 1917 р.
Генеральний Секретаріат
перший український уряд, створений Центральною Радою у червні 1917 р. внаслідок прийняття Першого Універсалу
Київська катастрофа
події серпня 1919 року в Україні, похід Української Галицької Армії на Київ. Вперше спробу зайняти Київ катастрофою назвав Симон Петлюра
Пацифікація
політика масових репресій польського уряду щодо населення Західної України у 1930-х рр., яка передбачала придушення виступів за допомогою поліції і військ
Осадництво
політика польського уряду, яка полягала в заохоченні переселення польських колоністів у 1920-х роках на західноукраїнські землі, які перебували у складі Польщі
Радянізація
політика радянської влади в Західній Україні, яка передбачала зміни в економічному, політичному й духовному житті згідно з виробленими в СРСР зразками
Союз визволення України
політична організація, утворена емігрантами з Наддніпрянщини Д. Донцовим, Д. Дорошенком та ін. у серпні 1914 р. у Львові, яка ставила за мету створення самостійної соборної Української держави
Тоталітарний режим
політичний режим, який передбачає встановлення всеосяжного державного контролю над усіма сферами життя суспільства шляхом терору, знищення демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої групи політичної партії
Закон про п'ять колосків
постанова ВЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. про охорону соціалістичної власності, яка передбачала суворі покарання «за розкрадання колгоспного майна»
Розкуркулення
примусове позбавлення селян-куркулів власності під гаслом «ліквідації куркульства як класу» з метою зламати опір колективізації з боку заможних селян
Автономізація
процес досягнення автономії, зокрема поступове усвідомлення українцями необхідності самоуправління
Індустріалізація
процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості
Коновалець Євген Михайлович
під час бою на горі Маківці потрапив до російського полону. Організував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців. У листопаді 1918р. підтримав Директорію УНР у повстанні проти гетьмана П.Скоропадського і в Мотовилівському бою розбив гетьманські частини. Полковник армії УНР. Один з організаторів і керівників Української військової організації (УВО), із 1929р. був головою Організації Українських Націоналістів (ОУН).
Автокефальна церква
самостійна православна церква в Україні на чолі з митрополитом В. Липківським у 1921—1930 рр., у якій богослужіння відправлялося українською мовою
Чорна дошка
статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932—1933
Русинство
суспільно-політична течія в національному русі Закарпаття, представники якої вважали карпатоукраїнців окремим слов'янським народом і виступали за автономію, а в перспективі — за незалежність краю
Соціалістичний реалізм (соцреалізм)
термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві для позначення художнього методу та стилю, що панував у СРСР з 30-х років XX сторіччя
Галицько-Буковинське генерал- губернаторство
тимчасова адміністративно-територіальна одиниця на чолі з графом Г. Бобринським, створена царським урядом на окупованих російськими військами західноукраїнських землях наприкінці 1914 р.
Директорія
тимчасовий революційний орган на чолі з В. Винниченком, створений 14 листопада 1918 р. для організації антигетьманського повстання, згодом вищий орган державної влади УНР.
Розстріляне відродження
трагічний період піднесення української культури у 1930-ті рр., пов'язаний з установленням тотального контролю більшовицького режиму над культурою й фізичним знищенням кращих представників української літератури й мистецтва
Петлюра Симон Васильович
у 1900р. був активним членом революційної української парті (РУП). У 1904р. редагував у Львові орган РУПу «Селянин», згодом переїхав до Москви, де редагував журнал «Украинская жизнь». Навесні 1917р. Петлюра був призначений головою Українського Військового комітету, згодом - Генеральним секретарем військових справ при Центральній Раді. Брав участь в антигетьманському повстанні. Увійшов до складу Директорії і очолив Армію УНР як її Головний Отаман. Після виїзду В.Винниченка за кордон став Головою Директорії. Очолював збройну боротьбу Армії УНР проти більшовиків і денікінців. Був ініціатором підписання Варшавської угоди, у результаті якої поляки разом із військами Армії УНР боролися проти більшовиків.
ГУЛАГ
у СРСР у 1934-1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів
Таємний університет
український нелегальний вищий навчальний заклад у Львові. Заснований у липні 1921 року, існував до 1925 року
Соборність
усі етнічні землі зібрані докупи тією чи іншою державою
Самостійники
учасники українського національного руху, які прагнули створення незалежної Української держави
Голодомор
цілеспрямована політика сталінського керівництва в 1932—1933 рр. на створення штучного голоду шляхом реквізиції у селян продовольства з метою завершення суцільної колективізації
Винниченко Володимир Кирилович
член Революційної української партії (РУП), з 1904р. ініціатор створення Української соціал-демократичної партії (УСДП). У червні 1917р. став головою першого українського уряду Генерального секретаріату Української Центральної Ради і одночасно виконував обов'язки генерального секретаря внутрішніх справ. Співавтор усіх чотирьох Універсалів Центральної Ради. У час гетьманського режиму перебував в опозиції, очолив Український національний союз, згодом став головою Директорії. Через суперечності з Петлюрою пішов у відставку і виїхав за кордон.
Степан Бандера
член Української військової організації, один із керівників Організації українських націоналістів. У 1934р. засуджений польським судом до смертної кари, заміненої на довічне ув'язнення. У лютому 1940р. створив Революційний провід Організації Українських Націоналістів. У 1941р. на ІІ Великому зборі Проводу ОУН став його головою, ініціював проголошення Акту відновлення української державності. У роки Другої світової війни ув'язнений в концтаборі Заксенхаузен. Керував боротьбою націоналістичного підпілля проти радянської влади.
Чортківська офензива
історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА) здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року