И11
Референдум і вибору Президента України 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР
1. 1 грудня 1991 р. - проведення в Україні референдуму на підтримку «Акту проголошення незалежності України» (підтримали 90,31% виборців; у Криму - більше 50%) 2. 1 грудня 1991 р. - проведення одночасно з референдумом виборiв президента. Вибори були прямими, таємними, альтернативними 3. Було висунуто 7 кандидатів на посаду президента. І місце - Л. Кравчук; ІІ місце - В. Чорновіл 4. 7 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі неподалік від Мінська президент України Л. Кравчук, президент Росії Б. Єльцин, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич констатували розпад СРСР («Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі, якщо вдуматися, відпускну грамоту від Росії. Документ, підписаний ним,.. відмінив, у широкому історичному сенсі, усе, що колись прив'язувало Україну до Росії. Ці акти хоч і давно належали минулому, але зберігали для когось символічне значення») 5. 8 грудня 1991 р. — офіційна констатація розпаду СРСР, підписання угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД) 6. 25 грудня 1991 р. М. Горбачов (перший і останній президент СРСР) оголосив про свою відставку. СРСР юридично припинив своє існування
Чорнобильська катастрофа
1. 26 квітня 1986 р. - стався вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС 2. Довкола 4-го блоку побудовано бетонний саркофаг (об'єкт «Укриття») 3. Влада замовчувала реальні масштаби трагедії 4. Утворено 30-кілометрову зону відчуження навколо ЧАЕС з території якої - зокрема з м. Прип'ять - організовано масове переселення людей до інших областей (близько 200 тис. осіб) 5. Пожвавлення суспільно-політичного руху в республіці
Декларація про державний суверенітет України
1. 16 липня 1990 р. - Декларація про державний суверенітет України 2. Основні положення: · право української нації на самовизначення · принцип народовладдя · розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову · гарантія прав і свобод громадян, передбачених Конституцією · територіальна недоторканність України, самостійне визначення адміністративно-територіального устрою · економічна самостійність · екологічна безпека України · право на власнi збройні сили, внутрiшнi вiйська й органи держбезпеки · УРСР - суб'єкт міжнародного права 3. Декларація про державний сувернітет України заклала основні принципи державотворчих процесів, стала основою нового законодавства України, кроком на шляху просування до незалежності 4. Суверен-комуністи об'єднувалися навколо іншого лідера КПУ - Л. Кравчука. Він узяв курс на реальну суверенізацію УРСР
Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. Акт проголошення незалежності України
1. 19-22 серпня 1991 р. - спроба державного перевороту в СРСР (антиконституційний перевором, серпневий путч, повстання ДКНС) 2. 19 серпня 1991 р. - утворення консервативними силами Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Перебіг подій («Уранці 19 серпня командуючий сухопутними військами СРСР генерал В. Варенников, прибувши з групою військових до кабінету Голови Верховної Ради УРСР, в ультимативній формі заявив Л. Кравчуку: «Влада перейшла до ДКНС, який врятує країну. Рекомендую Вам зайняти правильну позицію. Змінити свій особистий курс і курс Верховної Ради...»): · Заява про хворобу чинного президента СРСР М. Горбачова, перехід влади в країні до рук керівництва ДКНС · Уведення надзвичайного стану в СРСР · Призупинення діяльності всіх партій (окрім КПРС), опозиційних громадських організацій і рухів · Заборона мітингів, демонстрацій, страйків · Жорсткий контроль ЗМІ · Уведення комендантської години в Москві, стягування в столицю СРСР військ і бронетехніки · Прибуття до Києва генерала В. Варенникова з ультимативною вимогою до керівництва УРСР приєднатися до путчистів · Заява 20 серпня 1991 р. Президії Верховної Ради УРСР про те, що постанови ДКНС не мають юридичної сили в Україні, доки вони не затверджені Верховною Радою республіки · Вичікувальна, обережна позиція Президії Верховної Ради УРСР на чолі з її головою Л. Кравчуком · Масові мітинги-протести у містах України · Захист народом демократичних завоювань біля Білого дому (будинку російського парламенту) в Москві, очолюваний президентом Російської Федерації Б. Єльциним · 22 серпня 1991 р. — поразка путчу 3. Реакція України: · 24 серпня 1991 р. - прийняття Акту проголошення незалежності України терміново скликаною позачерговою сесією Верховної Ради (текст - Л. Лук'яненко) («Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною... продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні... Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України й створення самостійної української держави - України... Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України...»). Положення: 1. Проголошення незалежності України та створення самостійної Української держави — України 2. Неподільність і недоторканність території України 3. Чинність на території України винятково Конституції та законів України 4. Україна є унітарною державою
Міжнародне визнання України
1. 2 грудня 1991 р. - визнання суверенної України Польщею і Канадою 2. 3 грудня 1991 р. - визнання незалежності України Угорщиною та Францією 3. 4 грудня 1991 р. - визнання суверенітету України Литвою та Латвією 4. 5 грудня 1991 р. - визнання незалежності України Болгарією, Словенією, Росією 5. 25 грудня 1991 р. - незалежність України визнали США 6. Приділення особливої уваги укладенню договорiв iз сусідніми країнами, в яких фіксувалися дружні, добросусідські відносини, непорушність ко рдонів і відсутність територіальних претензій один до одного 7. У результаті: упродовж трьох місяців Україну як незалежну державу визнали 132 країни Європи, Азії, Африки та Латинської Америки, із яких 106 встановили з нею дипломатичні відносини
Формування багатопартійності системи. Вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад 1990 р.
1. Березень 1990 р. - початок формування багатопартійної системи після переходу до політичного плюралізму та вилучення статті про керівну і спрямовуючу роль КПРС із Конституцій СРСР та УРСР 2. Квітень 1990 р. - створення першої політичної партії Української республіканської партії на базі УГС. Лідер - Л. Лук'яненко 3. Березень 1990 р. - вибори (прямі, таємні, на альтернативній основі) до Верховної Ради УРСР 4. Створення демократичними силами України передвиборчого Демократичного блоку (загальні вимоги - досягнення політичного й економічного суверенітету України, прийняття нової Конституції) 5. Результати: Демблок отримав 111 мандатів із 442 (особливо переконливою була перемога демократичних сил у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях і в Києві) 6. Опозиційні депутати Верховної Ради УРСР об'єдналися у блок Народна рада (125 осіб), очолюваний I. Юхновським; комуністично-номенклатурна більшість утворила блок «За суверенну Радянську Україну», або «Групу 239», очолював О. Мороз 7. Головою Верховної Ради став перший секретар КПУ Л. Кравчук
Гласність і політичний плюралізм. Український національно-демократичний рух
1. Демократизація суспільства, а також проведення «гласності», призвели до зростання соціальної та національної активності 2. Особливості розгортання національно-визвольного в Україні: · 1987 p. - відновили видання «Украïнського вісника». Перше в Україні легальне незалежне громадсько-політичне видання. Друкований орган УГС · Відновлення роботи Української Гельсiнськоï Спілки (УГС) 1988 р. очолив Левко Лук'яненко · 1988 р. - святкування 1000-ліття з дня хрещення Русі дисиденти привернули увагу до релiгiйного питання. Відродження заборонених церков i релігійних конфесiй (відновлення УГКЦ (1990 р.), відродження УАПЦ (1990 р.), повернення культових споруд віруючим, видання релігійної літератури) · 1989 р. - Закон «Про мови в Українській РСР» (документ юридично закріплював держаною мовою українську); початок повернення кримських татар на Батьківщину
Початок «перебудови» в СРСР. Стан економіки
1. Квітень 85 р. - початок «перебудови», яка мала охопити: · економіку - перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних; «прискорення»; спроба використовувати деякі елементи ринкових відносин · внутрішню політику - демократизація суспільного життя та забезпечення народовладдя; гласність, плюралізм, курс на багатопартійність · зовнішню політику - припинення "холодної війни" та побудова загальноєвропейського дому · соціальну сферу - поліпшення матеріального та культурного добробуту населення; «нове політичне мислення» · ідеологію - ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думки громадян Першими секретарями ЦК КПУ під час «перебудови» були: В. Щербицький (1972-1989 рр.) («гальмо перебудови»; УРСР - «заповідник застою»), В. Івашко (1989-1990 рр.), С. Гуренко (1990-1991 рр.) 2. Початком перебудови стало проведення економічних реформ, які проводилися під гаслом «прискорення» (квітень 1985 р.) 3. Сутність економічних реформ: · Спроба реконструкцiї промисловості · «Сухий закон» - антиалкогольна компанія - заборона на виготовлення і вживання алкоголю · Розширення самостійності підприємств на принципах госпрозрахунку та самофінансування · Запровадження принципу трьох «С»: самостійність, самоврядування, самофінансування · Запровадження кооперативних форм господарювання · Приватна власність і орендні відносини в сільському господарстві · 1990 р. - введення талонів і карток на продукцію, але вони не отоварювалися 4. Замість очікуваного прискорення темпів економічного розвитку почалося їх падіння 5. Наслідки поглиблення соціально-економічної кризи: · Погіршення економічної ситуації (зниження обсягів виробництва, дефіцит товарів, спекуляція, інфляція, черги, перехід підприємств України на бартер - натуральний обмін, низька продуктивність, падіння національного прибутку) · Процвітання «чорного ринку»; посилення організованої злочинності, корупції · Запровадження продажу продуктів і товарі за картками споживача з купонами
Шахтарські страйки
1. Липень 1989 р. - страйк шахтарів на шахті «Ясинуватська-Глибока» (переріс у загальноукраїнський страйк - через кілька днів страйкувала більшість шахт України) 2. Особливості страйку: · Охопив півмільйона гірників · Висока організація · Поєднання соціально-економічних та політичних вимог 3. Причини страйків: · Невдале реформування економіки · Наверішеність багатьох економічних і соціальних питань: низька оснащеність копалень, тяжкі умови праці, значна частка ручної праці, низька заробітна плата · Непослідовність у лібералізації суспільно-політичного життя 4. Вимоги страйкарів: · Покращення соціальних умов · Покращення умов праці · Підвищення заробітної плати · Націоналізація майна КПРС · Відставка уряду · Деполітизація правоохоронних органів · Ліквідація партійних комітетів на підприємствах 5. Значення страйків: · Завдали потужного удару по тоталітарній системі · Уперше за роки радянської влади робітники відкрито продемонстрували, що їхні інтереси мають розбіжності з інтересами КПРС та тоталітарної держави · Започаткували новий етап робітничого руху
Створення Автономної Республіки Крим (АРК). Меджліс кримськотатарського народу (червень 1991 р.)
1. Листопад 1989 р. - Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих насильницькому переселенню, і про забезпечення їхніх прав», про можливість для повернення до Криму кримськотатарського та інших народів, незаконно позбавлених місць постійного проживання, а також можливість приймати участь у суспільно-політичному житті 2. Січень 1991 р. відбувся кримський референдум за відновлення Кримськоï АРСР як суб'єкта СPСР, пропозицію підтримало понад 93% населення 3. Лютий 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Постанову і Закон УРСР «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Республіки» 4. Наприкінці 80-х рр. почалося повернення кримських татар на історичну батьківщину. Для представництва інтересів народу перед українською і кримською владою у червні 1991 р. було створено меджліс (голова - М. Джемілєв) - вищий повноважний представницький орган
жовтень 1990
«Революція на граніті»
Революція на граніті
2-17 жовтня 1990 р. - «Революція на граніті» на площі Жовтневої революції; студентський страйк, голодування; причина - невирішеність багатьох економічних і соціальних питань (значна частка ручної праці, висока смертність від нещасних випадків, зростання робочого дня); («Ми, студенти київських вузів, які зібралися до наметового містечка на підтримку голодуючих студентів.., вважаємо необхідним прийняття вимог голодуючих, а саме: 1. Відставка Голови Ради Міністрів В. Масола. 2. Націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території України. 3. Прийняття рішення про службу юнаків у війську тільки в межах України. 4. Відмова від нового союзного договору. 5. Перевибори до Верховної Ради на багатопартійній основі)
Ринкові відносини
відносини, засновані на свободі господарської діяльності й продажу товарів
1 грудня 1991
всеукраїнський референдум і вибори Президента України. Обрання Президентом України Л.Кравчука
Путч
заколот, збройний виступ групи змовників з метою вчинити державний переворот
26 квітня 1986
катастрофа на Чорнобильській АЕС
Плюралізм
можливість соціальних груп висловлювати різні позиції, погляди через своїх представників у політичних і громадських організаціях
Суверенітет
незалежність держави в зовнішніх і верховенство у внутрішніх справах
березень 1990
перші альтернативні вибори до Верховної ради УРСР
Гласність
політика максимальної відвертості та правди в діяльності державних і громадських організацій; оприлюднення інформації про події, що раніше свідомо приховувалися; публікація творів радянських та зарубіжних авторів, розповсюдження яких раніше заборонялося; пом'якшення цензури; можливість говорити правду, критикувати органи влади, отримувати об'єктивну інформацію
«Перебудова»
політичний курс КПРС, розпочатий у 1985 р. і спрямований на оздоровлення суспільно-політичної, економічної й ідеологічної сфер життя
квітень 1985
початок "перебудови"
16 липня 1990
прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України
вересень 1989
створення Народного руху України за перебудову
24 серпня 1991
ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України
Референдум
усенародне опитування з найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь усі громадяни, що мають виборчі права