Історія соціології
Г Блумер
взаємодія символічна несимволічна, види комунікацій внутрішня зовнішня
кріплення фреймів
взяття у дужки, розподіл ролей, тяглість ресурсів, непов'язаність,віра у цілісне ядро особистостей
переключення фреймів
вигадка, змагання, церемоніал, технічна переналадка, пересадка
соц реальність (конструктивістський підхід)
властивість об'єктів формувати буття
особливості соціологічного методу
теорії середнього рівню(соціомолодь, девіант), роль теорії у процесі пізнання(рамки щоб порівнювати результати досліджень), аналіз зворотнього відношення, кодифікація, парадмигма-впорядкування моделей пояснення
Парсонс риси соц теорії
звязок з іншими теоріями, понятійний апарат, норми цінності-мета-ситуаційні умови-Актор
функції фонових очікувань
здійснення типізації, вибудовування наших дій, орієнтують як себе поводити
Берджес
зональна концепція(діловий центр, промислова зона, транзитна зона, спальна зона, зона міст супутників)
дослідження аномії
конформізм, інновація, ритуалізм, ретритизм(відмова від мети та засобів), бунт
Парк
концепції еволюції, соц екологія(поєднання природнього з виникненням морального порядку), місто як соц лабораторія, концепція маргінальної особистості
особливості проведення експерементів
неможливість покинути поле, відсутність часу для розробки нової інтерпертації, відсутність консенсуальної підтримки
рефлексивність
взаємне порозуміння, виробляється під час "говоріння за правилами"
Чиказька школа
1915-1937, А Смолл, Дж Вінсент, Ч Хендерсон, У Томос, Парк, Вірт, Берджес, Знанецький, необхідність вирішення соц проблеми - урбанізації
Емпірична американська соціологія
Чиказька школа(кейз стаді), Колумбійська школа(пол фелікс лазарфілд), солом'яні опитування та електоральні прогнози, репрезентативні опитування виборців, маркетингові дослідження
Канали мобільності
армії, церкви, сім'ї, політики
типові змінні
афективність-нейтральність, дифузність-специфічність, універсалізм-партикуляризм, досягнення-притягування, я-колектив, альтруїзм-егоїзм
теорема томаса
в людській поведінці наслідки визначаються не реальністю, а думкою людини про неї
альтернація
грунтовна перебудова раціоналізацій, зміна уявлень про соц світ
соц зміни
диференціація, інтеграція, зміна цінностей, адаптація
Суспільство та його підсистеми
економічна(адаптаційна), політична(ціледосягнення), соцієтальна спільнота(інтеграція), федуціарна(відтворення зразків)
Соц стратифікація
економічна, політична, професійна(міжпрофесійна, внутрішня)
форми переживання світу
кінцеві області значень(сукупності даних пов'язані з досвідом), когнітивний стиль, специфічна форма напруження свідомості, особливе епохе, домінантна форма ефективності, специфічна форма особистісного залучення, особлива форма соціальності, своєрідне переживання часу
обєктивізація
незалежно від людини перетворюється на соц реальність
Мобільність
напрямки, інтенсивність, всезагальність
системи дії
особистісна підтримка, культура підсистеми, соціальна підсистема, поведінковий організм
інтерналізація
переведення обєктів у свідомість в процесі соціалізації
етапи конфлікту
передумови(агрегати), кристалізація, сформований конфлікт(міра насильництва конфлікту,інтенсивність, насиченість), вирішення конфлікту(придушення,відміна, регулювання-переговори/посередництво/арбітраж-законодавче вирішення/обовязковий арбітраж
особливі форми кінцевих областей значень
повсякдення, фантазія, наука, сновидіння, гра
Сорокін
поле досліджень надорганічне-соціальне, специфіка - інтегральний характер, дозволяє дивитися на звязок різних систем, соц механіка, соц генетика(розвиток соц інституцій), соц політика
Дж Мід
поняття міжіндивідуальної взаємодії жести реакції, творення соц індивіда, генеза самотності
У Томас
поняття установки процес свідомості який визначає реакцію, визначення ситуації,важливості соц аналізу ситуації
Л Козер
порушення інтеграцій частин цілого-виникнення конфліктів між елементами цілого, тимчасова дезінтеграція системи, підвищення гнучкості системи, підвищення здатності звільнятися від майбутніх порушень рівноваги, високий рівень пристосування до зовнішніх умов
постулати теорії обміну
постулат стимулу, постулат успіху, постулат цінності, постулат депривації перенасичення, постулат розподіленої справедливості
Еволюціонуюче я
почуття привласнення(вираження біологічно виявленної спонтанної активності), соціальне я(розвивається сприймаючи ставлення інших), дзеркальне я(завдяки уяві та інтерпретації світу у якому живемо)/етап плей, прийняття ролі інших, узагальнений інший
Чарльз Кулі
про еволюцію та людську природу біологічне підгрунтя але і обмеження, про матеріальне пізнання, поняття первинних груп, концепція дзеркального я
Етапи розвитку
протосоціологія, виокремлення соціології як нової дисципліни(конт), класична соціологія(19-поч20ст, Вебер, Маркс, Дюркгайм), сучасний етап розвитку соціології
самотипізація
процес співвіднесення себе з іншою соц групою
ефект матфея
прояв визнаних науковців у частішому цитуванні праць
Ідеалізації(шюц)
редакування у процесі взаємодії нашого досвіду 1) взаємозамінність точок зору 2) збіг систем релевантності
Основні характеристики міста Вірт
розмір, щільність, гетерогенність, напрями дослідження як соц організації/як набору установок та ідей, недолік - дезорганізація
Форми стратифікації
рухливі, нерухливі, суспільні, за к-стю
стигматизація
специфічна конфігурація людських властивостей, що може призводити до депривації
Структура значимої взаємодії
субєкти взаємодії, значення, норми, цінності, відкриті дії/матеріальні артефакти для обєктиватизації значень, має результатом зміни у свідомості
волюнтаризм дії
субєктивний аспект прийняття рішень, може зазнавати тиску з боку цінностей і норм, умов ситуацій
екстерналізація
те, що індивіди виконують
характеристики конфлікту
умови організації(соціальні, технічні, політичні), умови конфлікту(форма,гострота), умови структурних змін
науковий етос
універсалізм, колективізм, безкорисливість, організований скептицизм
відтворення соц порядку
хабітуалізація, інституціоналізація (закріплення практик, типізація практик), обєктивація, легітимація(пояснення і виправдення соц порядку)
Мертон постулати функціоналізму
ідея функціональної єдності(злагодженість, інтегрованість), універсальний функціоналізм, постулат необхідності
Позиція індивіда у соц просторі
індивід відносно певних груп, групи у межах популяцій, співвідношення популяцій
Р Дарендорф схема розвитку конфліктів
інституційні відносини панування-усвідомлення керованими протилежних інтересів-створення політичних оргназіцій-поляризація пригнічених груп, їх конфлікт з гнобителями-нова форма соц організації-інший тип відносин панування