Педагогіка

Педагогічні вимоги до контролю, перевірки та оцінки успішності:

• Індивідуальний характер перевірки (вчитель повинен діагностувати рівень навченості кожного конкретного учня) • Систематичність перевірки успішності (Британія - вимога ритмічності: напр., раз у тиждень) • Об'єктивність і вмотивованість оцінки (оцінка маж бути переконливою, справедливою і вмотивованою)

Форми учнівського самоврядування:

• Представницький (від кожного класу 1 представник) • Комісійний (2 рази на рік збори учнів, обирається комітет) • Комунарський (штаб, який формується при потребі)

Зміст методичної роботи:

-вивчення державних документів про школу і освіту -систематичне вивчення і аналіз навч планів і підручників -впровадження сучасних досягнень -оволодіння новими методами і прийомами навчання і виховання Методична робота спонукає вчителів до вдосконалення свого рівня, сприяє взаємному збагаченню вчителів пед. Знахідками, дає можливість молодим вчителям вчитися у страших, забезпечує підтримання в колективі духу творчості.

Методи контролю і самоконтролю

-методи усного контролю -методи письмового контролю -методи лабораторно-практичного контролю

Педагогічна рада

Педагогічна рада: заступники директора, вчителі, бібліотекар, психолог, соціальний педагог, лікар, голова батьківського комітету, представники органів самоврядування. Директор - голова пед. Ради. Розглядають питання: -удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу -планування та режиму школи -переведення учнів до наступних класів, випуск, видача документів -підвищення кваліфікації учителів -впровадження передового пед. Досвіду -моральне і матеріальне заохочення учнів і працівників школи -притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов'язків

Три цілі уроку:

• Дидактична • Виховна • Розвивальна

Вибір методів навчання залежить від:

• Навчальної дисципліни • Теми уроку, його мети • Змісту навчального матеріалу • Часу на вивчення матеріалу • Місця уроку в розкладі занять • Вікових та індивідуальних особливостей учнів • Матеріальної бази школи • Власних нахилів учителя, його здібностей, досвіду

Пріоритетні напрями оновлення змісту освіти

(за Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки). Оновлення змісту на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду Функціонування укр. Мови, умови для вивчення іноземних мов, задоволення мовних потреб Впровадження наукових результатів в освітню практику Забезпечення підвищення якості освіти Посилення мовної, інформаційної, економічної, правової підготовки учнів і студентів Створення здоровязберігаючого середовища Удосконалення науково-інформаційного забезпечення освіти Створення сучасної матеріально-технічної бази для системи освіти Обов'язкова дошкільна освіта Підсумкове оцінювання після початкової, основної і старшої школи.

Стратегічні напрями розвитку освіти в Україні на 2012 - 2021 роки:

(за Проектом Національної стратегії розвитку в Україні на 2012-2021 рр) • Оновлення законодавчо-нормативної бази системи освіти • Оптимізація структури системи освіти • Модернізація змісту освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтація на цілі сталого розвитку • Забезпечення умов для збереження здоров'я дітей і молоді • Підвищення якості освіти на інноваційній основі • Створення системи національного виховання, розвитку та соціалізації дітей та молоді • Забезпечення доступності та безперервності освіти • Інформатизація освіти • Розвиток наукової й інноваційної діяльності в освіті • Удосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення педагогічної науки, освіти й практики України • Створення національної системи моніторингу якості освіти • Підвищення соціального статусу педагогів • Створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти • Інтегрування національної системи освіти в європейський і світовий освітній простір Основні цілі: -відродження і розбудова національної системи освіти, формування творчої особистості, пріоритетність людини -виведення освіти України на рівень розвинутих країн світу

Вимоги до уроку

-дидактичні (чіткі завдання кожного уроку, оптимізація змісту з урахуванням соц. потреб, раціональне поєднання форм і методів навчання, забезпечення контролю і управління) -організаційні (чітка структура, матеріальне забезпечення, зв'язок з раніше засвоєними знаннями, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості, зв'язок з життям) - психологічні (врахування особливостей учнів, самоконтроль вчителя, повага до учнів, такт) -виховні (формування у учнів необхідних ціннісних ставлень та якостей, формування культури) -гігієнічні (температурний режим, освітлення, провітрювання, попередження перевтоми).

Методи організації і здійснення навч-пізнавальної діяльності

-за джерелом інформації (словесні і практичні) -за логікою передачі і сприймання навч інфи (індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні) -за ступенем самостійності мислення школярів при засвоєнні знань (репродуктивні, пошукові, дослідницькі) -за ступенем керування учнями (навч робота під керівництвом учителя, самостійна робота з книгою, письмова робота і т.д

Домашня робота передбачає:

-закріплення, поглиблення та розширення знань, умінь та навичок -підготовка учнів до сприймання нового матеріалу -формування умінь і навичок самостійної праці

Форми роботи МО:

-заслуховування і обговорення доповідей -огляд нової фахової літри -обговорення книг і статей -організація взаємовідвідувань -проведення відкритих уроків -організація консультацій для молодших вчителів -наставництво

Методи стимулювання і мотивації

-методи стимулювання інтересу до навчання (ігри, дискусії, створення ситуацій) -методи стимулювання обов'язку і відповідальності (переконання в значущості навч, вимоги, заохочення, покарання.

Шляхи оптимізації дз

-планування завдань освіти, виховання і розвитку -вибір учнями методів і прийомів навчальної роботи -індивідуалізація та диференціація домашньої роботи -виховання в учнів пізнавальних потреб і мотивів.

Класно-урочна система, засади

-склад учнів одного віку і рівня підготовки -наявність річного плану -навч процес має форму уроків -один урок - один предмет -уроки чергуються -керівна роль належить вчителю -різні форми в види навч діяльності

Принцип систематичності та послідовності

13. Принцип систематичності та послідовності у навчанні вимагає дотримання наступності у вивченні окремих тем і навчальних дисциплін, забезпечення логічних зв'язків між засвоєнням способів дій і знань, між формами і методами навчання та формами і методами контролю (самоконтролю) за навчально-пізнавальною діяльністю учнів, передбачає безперервний перехід від нижчого до вищого ступеня викладання та учіння. За такої умови учні засвоюють більший обсяг навчального матеріалу із значною економією часу. Цей принцип реалізується в різноманітних формах планування (порядок вивчення окремих питань теми, послідовність теоретичних і лабораторних робіт). Вимоги, що випливають із принципу систематичності і послідовності, такі: - встановлювати міжпредметні зв'язки і співвідношення між поняттями під час вивчення теми, навчального предмета; - використовувати логічні операції аналізу та синтезу; - забезпечувати послідовність етапів засвоєння знань; - здійснювати планомірний порядок навчання; - поступово диференціювати та конкретизувати загальні положення; - розподіляти навчальний матеріал на логічно завершені фрагменти, встановлюючи порядок і методику їх опрацювання; - визначати змістові центри кожної теми, виокремлювати основні поняття, ідеї, встановлювати зв'язки між ними, структуру вати матеріал уроку; - розкривати зовнішні та внутрішні зв'язки між теоріями, законами і фактами, використовувати міжпредметні зв'язки; - визначати місце нового матеріалу в структурі теми чи розділу.

загальні збори (конференція) колективу

Вищим органом громадського самоврядування в середньому загальноосвітньому навчально-виховному закладі є загальні збори (конференція) колективу. Делегатів конференції обирають від таких трьох категорій: працівників навчально-виховного закладу, учнів навчально-виховного закладу другого — третього ступеня, батьків, представників громадськості (однакова кількість делегатів від кожної категорії). Загальні збори (конференція) правомочні, якщо в їх роботі беруть участь не менш як половина делегатів кожної із трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів. Загальні збори (конференція) скликаються не менш як один раз на рік. Положення визначає такі повноваження загальних зборів (конференції): • обирають раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, її голову, встановлюють термін їх повноважень; • заслуховують звіт директора і голови ради зазначеного закладу про їхню роботу, дають їй оцінку відкритим або таємним голосуванням; • затверджують основні напрями вдосконалення діяльності навчально-виховного закладу, розглядають інші найважливіші питання навчально-виховного процесу; • приймають рішення про стимулювання роботи директора, голови ради навчально-виховного закладу; у разі коли директор не справляється із своїми обов'язками, порушують клопотання перед відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної виконавчої влади про його невідповідність посаді.

Рада школи

До Ради школи обираються представники від учителів, учнів і батьків відкритим або таємним голосуванням. Рада школи скликається її головою один раз на чверть, її засідання є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її членів. Завдання Ради школи: здійснювати демократичне управління школою, поєднуючи єдиноначальність і колегіальність, державність та громадське управління; удосконалювати роботу школи; зміцнювати матеріально-технічну базу школи, залучаючи громадськість; брати участь у вирішенні оперативних проблем роботи школи; сприяти впровадженню наукового управління школою. Обов'язки Ради школи та її членів: організовувати виконання рішень конференції, затверджувати режим роботи школи; заохочувати творчі пошуки, дослідницько-експериментальну роботу педагогів; аналізувати стан роботи школи; брати участь у складанні річного плану роботи; координувати зусилля всіх керівників школи; створювати разом із директором умови для педагогічної освіти батьків; розглядати пропозиції, скарги і зауваження педагогів, учнів і батьків; заслуховувати звіти керівників школи; проводити роботу щодо виборів і призначень класних керівників, керівників гуртків, клубів, об'єднань; розглядати соціальні, житлово-побутові проблеми учнів і працівників школи; організувати громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів; контролювати витрати бюджетних асигнувань, розподіляти кошти фонду всеобучу; брати участь у проведенні атестації вчителів; інформувати колектив про свою роботу; стимулювати творчість; нести відповідальність за вирішення конкретних проблем та реалізацію покладених на неї функцій. Рада школи має право: ставити питання перед органами освіти про заміну директора школи, нагороджувати грамотами і цінними подарунками педагогів за успіхи і творчі пошуки в роботі, клопотати про присвоєння педагогам звань і категорій тощо.

Принцип доступності

За принципом доступності методи і засоби навчання слід добирати відповідно до рівня розумового, морального і фізичного розвитку учнів, щоб інтелектуально та фізично не перевантажити їх. Проте це не означає, що зміст навчального матеріалу має бути спрощеним, елементарним. Навчальні завдання повинні перевищувати рівень пізнавальних можливостей учнів, спонукати їх до напруження пізнавальних зусиль, долання посильних труднощів. За цієї умови навчання "вестиме за собою розвиток". Із принципу доступності в навчанні випливають такі вимоги: - вибирати основне, суттєве в емпіричному компоненті змісту (властивості, ознаки, функції); - забезпечувати відповідність обсягу домашнього завдання встановленим нормам; - використовувати достатню кількість фактів, прикладів для формування ядра знань - теорій, ідей, законів; - надавати диференційовану допомогу учням у навчанні; - встановлювати обсяг знань і темп навчання з урахуванням реальних можливостей учнів.

ШКІЛЬНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.05.2011 №423 "Про затвердження єдиних зразків обов'язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності Класний журнал для I-IV клаcів Класний журнал для V-XI клаcів Табель навчальних досягнень учнів II-IV клаcів Табель навчальних досягнень учнів V-XI клаcів Особова справа Алфавітна книга запису учнів Книга наказів з основної діяльності Книга наказів з кадрових питань Книга обліку і видачі свідоцтв та додатків до свідоцтв про базову загальну середню освіту Книга записів наслідків внутрішнього контролю Журнал обліку пропущених і замінених уроків Журнал групи продовженого дня Книга протоколів засідання педагогічної ради Книга обліку і видачі атестатів та додатків до атестатів про повну загальну середню освіту, Срібних і Золотих медалей

Директор

Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад також визначає обов'язки директора, який здійснює керівництво закладом, призначається і звільняється засновником або уповноваженим ним органом із дотриманням чинного законодавства. Директор середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу: • забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від імені навчально-виховного закладу; • розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами, затверджує після погодження з радою навчально-виховного закладу кошторис та організує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків і є розпорядником кредитів; • у межах своєї компетенції видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма учасниками навчально-виховного процесу; • організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість та ефективність роботи педагогічного колективу, дотримання вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі; • за погодженням з радою навчально-виховного закладу призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників; • за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов'язки працівників навчально-виховного закладу; • створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання; • несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади. Вимоги до директора: • Громадянин України • Має вищу освіту спеціаліст/магістр • Стаж не менше 3-х років • Має пройти атестацію

Принцип активності

Принцип активності вимагає діяльного ставлення учнів до об'єктів, які вивчаються. Розрізняють активність репродуктивну і продуктивну (творчу). Завдання педагога - стимулювати розвиток усіх рівнів активності учнів за допомогою створення проблемних ситуацій, емоційної забарвленості спілкування, ігрової імітації, "штучного" дефіциту інформації. Вимоги, що випливають із принципу активності учнів у навчанні: - доцільно використовувати у процесі навчання частково-пошукові бесіди, створювати проблемні ситуації; - спонукати учнів до різноманітних видів творчості; - показувати значення навчального предмета для вирішення життєвих проблем; - задіювати у процесі навчання мисленнєві операції (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, узагальнення); - навчати учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності.

Принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей

Принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців вимагає, щоб зміст, форми і методи організації їх діяльності не залишалися незмінними-на різних вікових етапах. У відповідності з цим принципом повинні враховуватися темперамент, характер, здібності та інтереси, думки, мрії і переживання вихованців. Не менш важливо враховувати їх статево-вікові особливості. Індивідуальний підхід вимагає глибокого вивчення складності внутрішнього світу школярів та аналізу сформованого у них досвіду, а також тих умов, в яких відбувалося формування їх особистості

Принцип науковості

Принцип науковості передбачає розкриття причиново-наслідкових зв'язків явищ, процесів, подій, включення в засоби навчання науково перевірених знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки. Він реалізується в змісті навчального матеріалу, зафіксованому в навчальних програмах і підручниках. Із принципу науковості випливають такі вимоги: - ознайомлювати з історією винаходів; - об'єктивно висвітлювати наукові факти, поняття, теорії; - ознайомлювати з новими досягненнями; - показувати перспективи розвитку науки; - озброювати учнів методами науки; - коригувати знання, здобуті самостійно за допомогою засобів масової інформації; - пояснювати значення теорії для практики; - розкривати внутрішні зв'язки і відношення, причиново-наслідкові зв'язки в процесах і явищах.

Принцип свідомості

Принцип свідомості передбачає використання логічних операцій і позитивного, відповідального ставлення учнів до навчання. Відповідно до вимог цього принципу навчання буде ефективним тоді, коли учні проявляють пізнавальну активність, є суб'єктами навчальної діяльності. Із принципу свідомості випливають такі вимоги: - забезпечувати усвідомлення учнями цілей і завдань учіння; - планувати та організовувати власну навчальну роботу відповідно до поставлених цілей; - виявляти інтерес до різних форм занять і видів діяльності; - ставити проблеми і знаходити шляхи їх розв'язання; цілеспрямовано докладати зусиль щодо досягнення запланованого результату.

Піклувальна рада

Піклувальна рада: -представники органів виконавчої влади -підприємства, організації -представники навч закладів -батьки -окремі громадяни Основні завдання: -співпраця з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навч закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання і виховання учнів у закладі -сприяння зміцненню матеріально-технічної, наукової, культурно-спортивної і т.д бази -організація дозвілля -сприянна соц.-правовому захисту школи -зміцнення зв'язків між родинами та школою -стимулювання творчої праці -сприяння працевлаштуванню учнів -сприяння виконанню чинного законодавства щодо обов'язковості повної освіти

Типи уроків

Сорокін, Онищук, Махмутов ( типи уроків за дидактичною метою) o Урок засвоєння нових знань o Урок формування умінь та навичок o Урок застосування знань, умінь та навичок o Урок узагальнення і систематизації знань o Урок перевірки, оцінювання і корекції знань, умінь і навичок (урок-діагностика) o Комбінований урок

Принцип наочності

Суть принципу наочності полягає в необхідності залучати різні органи відчуття до процесу сприймання та аналізу навчальної інформації. Протягом онтогенезу (індивідуального розвитку) послідовно розвиваються три види мислення: наочно-дійове, наочно-образне і абстрактно-теоретичне (понятійне). У процесі навчання всі вони тісно взаємодіють. Понятійне мислення неможливе без наочного. Принцип наочності висуває до процесу навчання такі вимоги: - навчати на конкретних образах, які безпосередньо сприймаються учнями; спрямовувати сприймання дітей на найістотніші ознаки та особливості предметів; - створювати тенденції в пізнавальній діяльності учня до уявляння реальних предметів, явищ навколишньої дійсності; - звертати увагу дітей на внутрішню суть зображень, - від уявлень, конкретних образів підводити учнів до осмислення і пізнання внутрішньої сутності явищ; - забезпечувати оптимальне співвідношення конкретного й абстрактного; - раціонально поєднувати всі засоби навчання, забезпечувати розвиток образного мислення учнів.

Учнівське самоврядування

Учнівське самоврядування є уособленням демократичної атмосфери у школі, формою самодіяльної організації дитячого життя у ній, важливим чинником самовиховання особистості. Реалізують його органи учнівського самоврядування, котрі складаються з виборних або уповноважених осіб, яким колектив доручає спільно планувати громадські справи, розподіляти доручення між учнями, перевіряти їх виконання, координувати та об'єднувати роботу первинних осередків. Структура шкільного учнівського самоврядування не є стандартною. Постійним органом учнівського колективу в багатьох школах є учнівський комітет, під керівництвом якого в системі самоврядування діють такі комісії з представників класів: 1) навчальна (облік відвідування; керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків, наукових товариств; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо); 2) трудова (обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, створення кабінетів профорієнтації, організація трудових справ та ін.); 3) господарська (організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території); 4) дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, випуск "Блискавок", боротьба за дотримання учнями правил поведінки); 5) санітарна (виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних вимог тощо).

планування навчально-виховної роботи школи

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи є важливою умовою її успішної діяльності, оскільки воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу та інших можливостей і резервів. З огляду на часові виміри, розрізняють перспективне, річне й поточне планування діяльності школи. В усіх видах планування враховують зовнішню і внутрішню інформацію. До зовнішньої належать вказівки державних і відомчих органів щодо завдань сучасної школи, про зміст навчання і виховання підростаючого покоління. Внутрішня інформація містить відомості про попередню діяльність школи, досягнення, недоліки і труднощі в роботі педагогічного колективу та ін. Плануючи роботу школи, необхідно дотримуватися науковості, що передбачає систему науково обґрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів; реальність і оптимальність заходів, які можна виконати і які б забезпечили рівномірний ритм роботи школи протягом року; соціальну детермінацію, що передбачає формування в учнів потрібних суспільству моральних, правових, естетичних та інших якостей. Перспективне планування діяльності школи Завдання його полягає в забезпеченні цілеспрямованої діяльності керівництва школи та педагогічного колективу, раціональному розподілі сил, уникненні повторення в річних планах одних і тих самих заходів. Його структура може бути довільною. Перспективний план розвитку школи, як правило, охоплює аналіз роботи школи за попередній період, визначення важливих завдань на новий період, зміну контингенту учнів і класів-комплектів, організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи, головні напрями вдосконалення навчально-виховної роботи, роботу з педагогічними кадрами, адміністративно-господарську діяльність, розвиток матеріально-технічної бази. Річне планування діяльності школи Планування на рік дає змогу поєднувати перспективні завдання з конкретними завданнями на семестр, місяць навчального року. Річний план роботи школи може мати такий зміст: 1. Вступ. Аналіз виконання плану за минулий навчальний рік. Головні завдання і проблеми, над розв'язанням яких працюють педагогічний і учнівський колективи. 2. Забезпечення прав особистості на освіту. Оперативний облік дітей шкільного віку. Охоплення їх навчанням. Охоплення навчанням випускників основної середньої школи. Виявлення і влаштування дітей з психофізичними вадами, робота педагогічного колективу щодо захисту прав та інтересів неповнолітніх, допомога невстигаючим. Створення умов для систематичного відвідування школи й запобігання відсіву учнів. Організація медичного нагляду та роботи груп подовженого дня. Раціональне використання фонду загального навчання. Ведення шкільної документації. 3. Управління підвищенням професійної кваліфікації вчителів. Внутрішкільна методична робота. Координація її змісту з підготовкою на курсах, самоосвітою. Загально-шкільні, колективні та індивідуальні форми роботи з педагогічними кадрами. Організація роботи методичних об'єднань, психолого-педагогічних семінарів. Створення творчих груп, упровадження в практику роботи педагогічного колективу досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. Організація шкіл передового педагогічного досвіду, дискусій, семінарів, консиліумів, творчих звітів. Проведення оглядів-конкурсів, методичних виставок, місячників методичної роботи, предметних місячників. Підготовка методичних розробок. Стажування молодих спеціалістів, наставництво. Творчі зв'язки з райметодкабінетом. Організація проведення відкритих уроків. Проведення конференцій і педчитань. Узагальнення і поширення досвіду роботи вчителів. Забезпечення проходження курсової підготовки. Атестація педагогічних кадрів. Лекції з проблем філософії, психології, педагогіки, культури, етики, естетики. 4. Керівництво педагогічним процесом. Заходи щодо організації початку і закінчення навчального року. Комплектування класів, призначення класних керівників, вихователів груп подовженого дня, керівників гуртків, завідувачів кабінетами. Розподіл педагогічного навантаження, складання розкладу уроків, факультативних і гурткових занять, графіків навчальних екскурсій, контрольних робіт. Організація планування навчально-виховної роботи школи. Використання методів навчання, які активізують пізнавальну діяльність учнів. Організація і проведення випускних і перевідних екзаменів. Позаурочна робота. Робота факультативів, предметних гуртків, олімпіади, тематичні вечори, екскурсії. Проведення додаткових занять, консультацій. Запровадження комп'ютеризації навчання. 5. Організація підвищення якості виховного процесу. Заходи щодо забезпечення спільної роботи школи, сім'ї, громадськості й трудових колективів з виховання учнів. Спільна робота школи зі службою у справах неповнолітніх і органами міліції у справах неповнолітніх. Організація медичних оглядів учнів, їх медичного обслуговування і профілактичної роботи із запобігання захворюванням. Санітарно-гігієнічна пропаганда. Заходи з протинікотинової, протиалкогольної та протинаркотичної пропаганди. Заходи з фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи. Організація індивідуальної виховної роботи з учнями. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів, здібностей, уподобань. Перелік загальношкільних виховних заходів з відзначення дат, важливих суспільно-політичних подій. Діяльність учнівських організацій, класних колективів. 6. Соціально-економічна діяльність школи. Зміцнення й раціональне використання навчально-матеріальної бази, заходи з дотримання техніки безпеки, санітарії, гігієни. Заходи з допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання. Заходи з професійної орієнтації. Спільна робота школи та позашкільних установ щодо організації дозвілля учнів. Трудове навчання і виховання. Суспільне та сімейне виховання. Підготовка і проведення капітального (поточного) ремонту шкільного комплексу, складання проектно-кошторисної документації. Визначення з відділом освіти розмірів асигнувань, позабюджетних надходжень. Встановлення термінів завершення ремонту й порядку прийому відремонтованих приміщень. Здійснення забудов різного призначення. Інвентаризація майна і проведення заходів, спрямованих на вдосконалення матеріальної бази. Поповнення, зміцнення й розширення навчально-матеріальної бази школи. Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в приміщеннях школи, озеленення шкільної садиби, дотримання температурного режиму. Організаційні заходи з вивчення учнями, педагогами і технічними працівниками нормативних документів щодо збереження життя і здоров'я учнів. Створення умов для однозмінного навчання, для роботи груп подовженого дня. Оснащення навчальних кабінетів новим устаткуванням, навчальними посібниками, обчислювальною технікою, комп'ютерами. Розроблення заходів щодо дотримання чистоти і зразкового порядку в навчальних приміщеннях. Підготовка їдальні до нового навчального року, оновлення її технологічного обладнання. Облаштування території школи (озеленення, впорядкування спортивного комплексу, ігрових майданчиків та ін.). Забезпечення протипожежної безпеки та інші заходи, пов'язані з охороною праці. Заходи, пов'язані з удосконаленням роботи господарським механізмом. Дотримання техніки безпеки в майстернях, кабінетах, на спортивних майданчиках. 7. Демократизація та координація внутрішкільного контролю. Контроль за станом навчально-матеріальної бази. Контроль за рівнем знань, умінь і навичок учнів, за рівнем їх вихованості. Контроль за станом планувальної та облікової документації. Організація контролю за виконанням державних законодавчих актів, наказів і розпоряджень Міністерства освіти і науки України, місцевих органів влади, пропозицій інспекторських перевірок, рішень педагогічної ради, власних наказів і розпоряджень. Виконання різних форм контролю з метою підвищення його ефективності, впливу на рівень і результативність навчально-виховного процесу. Перевірка і затвердження планів навчально-виховної роботи вчителів, усіх ланок діяльності школи, аналіз виконання навчальних планів і програм, викладання окремих предметів, ефективності уроків. Запровадження системи роботи вчителів, класних керівників. Здійснення оперативного контролю за станом техніки безпеки й охорони праці, пожежної безпеки, запобігання травматизму та нещасним випадкам з дітьми. Підсумки та результативність внутрішкільного контролю. Тематика й терміни проведення педагогічних рад і наказів по школі. Наведена структурна схема є орієнтовною. Школи набули чималого досвіду планування роботи на рік, і багато з них виробили власні схеми структури плану. Форми річного плану також довільні. Найпоширенішою є така; п/п Завдання і зміст роботи Термін виконання Відповідальні за завдання Відмітка про виконання До підготовки річного плану залучають працівників школи. Наприкінці березня на основі аналізу діяльності за попередній семестр директор визначає проблеми, які школа повинна розв'язати в наступному навчальному році, дає завдання своїм заступникам і окремим працівникам щодо підготовки матеріалів, визначає терміни їх подання. У квітні на нараді при директорі розглядають питання планування роботи на наступний рік, обговорюють проблеми й завдання, над якими працюватиме школа. З числа педагогів можуть створюватися групи для розроблення розділів плану. Учасникам наради дають завдання підготувати матеріали до річного плану. їх подають дирекції до 1 червня. Після закінчення навчального року, врахувавши його підсумки, на основі зібраного матеріалу складають план роботи школи на наступний навчальний рік. Поточне планування діяльності школи Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання: 1) розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій; 2) календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня; 3) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи; 4) плану роботи шкільної бібліотеки; 5) плану роботи батьківського комітету; 6) плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи. Календарне планування навчального матеріалу (планування на семестр) здійснюють безпосередньо при підготовці програм. На основі календарних учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно. Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у формі конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи. Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи. Ефективність керівництва школою значною мірою залежить від чіткого і правильного ведення шкільної документації, своєчасного та оперативного оброблення отриманої інформації, дотримання принципу доступності і порівняння даних. У шкільній документації відображають кількісну та якісну характеристики навчально-виховної роботи. Крім планування (перша група документації), до неї належать документація особового складу і навчально-педагогічна: алфавітна книга запису учнів, особові справи учнів, класні журнали, журнали факультативних занять, журнали груп подовженого дня, журнали обліку роботи гуртка, книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту, книга обліку видачі золотих і срібних медалей, книга обліку видачі похвальних листів і грамот, книга обліку особового складу педагогічних працівників, книга протоколів педагогічної ради, книга протоколів ради закладу освіти, книга обліку трудових книжок працівників закладу освіти, журнал обліку пропусків і заміщення уроків учителями, книга наказів, контрольно-візитаційна книга, журнал реєстрації вихідних і вхідних документів, книга записів наслідків внутрішкільного контролю, акти, довідки про перевірку роботи закладу освіти, поточне листування, офіційні документи відомчих органів про роботу закладу освіти, статистичні звіти, акти про нещасні випадки (друга група документації). Документи про фінансово-господарську діяльність закладу освіти (технічний паспорт школи, інвентарні списки основних засобів, інвентарна книга бібліотечного фонду, книга складського обліку матеріалів та ін.) належать до третьої групи документації.

Оцінювання

визначення і вираження в балах й оцінних судженнях учителя рівня завоєння знань, умінь та навичок відповідно до вимог навчальної програми.

Структура освіти

включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

Школознавство

розділ педагогіки, що досліджує принципи, організаційні основи діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, а також зміст і методи управління шкільною справою, особливості керівництва школою, організації її роботи.

Структура уроку

сукупність, послідовність, взаємозв'язок етапів уроку, з яких він складається

Типи загальноосвітніх навчальних закладів:

• 1-3 ступенів o Середня загальноосвітня школа (ЗНЗ) o Спеціалізована школа з поглибленим вивченням окремих предметів o Загальноосвітня школа-інтернат o Спеціальна загальноосвітня школа з корекцією фізичного або розумового розвитку o Загальноосвітня санаторна школа (школи, де діти перебувають на тривалому лікуванні і паралельно навчаються; напр., діти з ДЦП • 2-3 ступенів o Гімназія o Школа соціальної реабілітації (для правопорушників) o Вечірня (змінна) школа o Екстернатна школа • 3 ступеня o Ліцей (загальноосвітній навчальний заклад з профільним спрямуванням) o Колегіум (має профільне спрямування - виключно філологічно-філософське чи культурно-естетичне)

Форми організації контролю:

• Індивідуальна (індивідуальний характер контролю; в умовах сучасної школи зробити це дуже важко) • Групова (об'єднання дітей у групи для виконання певного завдання разом та звіт про нього кількох членів групи, залучаючи решту) • Фронтальна / "Ущільнене опитування" (швидке, неглибоке опитування усього класу; це швидко й зручно, прям як у МакДональдс; мінуси в тому, що не кожен учень може швидко зосередитись і опитування є неглибоким) • Парна / взаємоперевірка (Дяченко: кращий спосіб засвоїти щось - вчити інших) • Комбінована (поєднання всіх попередніх форм; напр., двоє учнів готуються відповідати біля дошки, в цей час кілька учнів виконують індивідуальні завдання на карточках, з іншими учнями вчитель працює фронтально; єдиний недолік - не всі учні одночасно беруть участь в усіх видах контролю) • Іспит / залік (іспити з'явились все через того ж Коменського (ух, прибив би...) - він придумав іспити в кінці кожної чверті; постійно вони почали застосовуватись у вищій школі, а потім - і в гімназіях, завдяки Ломоносову; іспити були 2-х видів - закриті та відкриті: закриті прийм. обов'язково вчителем і директором, відкритий - присутність на ньому всіх, кому забажається)

Форми методичної роботи у школі

• Індивідуальні o Самоосвіта o Стажування o Наставництво o Індивідуальні консультації • Групові й колективні o Методкомісії та об'єднання o Конференції o Наради вчителів o Семінари o Педагогічні читання o Відкриті уроки o Взаємовідвідування • Нетрадиційні o Ярмарки методичних розробок вчителів o Аукціони методичних ідей o Методичні мости o Ярмарки підручників

Системи навчання, спрямовані на модернізацію класно-урочної системи:

• Белл-ланкастерська система взаємного навчання [вчитель навчав 10 учнів, давав їм знання й методичні рекомендації, потім кожен з цих учнів брав ще 10 учнів і викладав їм те, що знав] • Дальтон-план (Олена Паркхерст) [вранці діти приходять до школи не в класи, а отримувати завдання від учителя; щодня він отримує порцію матеріалу у вигляді завдань й опрацьовує їх самостійно, отримуючи лише консультації; в кінці дня - залік, результати - в таблицях] • Бригадно-лабораторна система навчання (модифікація попередньої системи в СРСР) [діти працюють не індивідуально, а колективно; лише бригадир здавав залік в кінці дня] • План Трампа [20% навчального часу - лекції, що проводяться лиш професорами; 40% занять - заняття в групах до 15 осіб; 40% - індивідуальна робота викладача зі студентом] • Мангеймська система диференціації навч.-вих. роботи з урахуванням здібностей школярів (Зіккінгер) [поділ учнів відповідно до здібностей на 4 класи: основний (для дітей із середніми здібностями), для малоздібних дітей, для розумово відсталих, іноземних мов (для особливо обдарованих дітей); діти мають можливість пересуватись із класу в клас]. • Система неградуйованих класів [немає поняття клас - до певного викладача кожен ходить за вибором; є ті, хто вчаться поглиблено і стандартно]. Будь-яка з цих форм у чистому вигляді не збереглася. Урок як винахід людства є ознакою культури, науки й мистецтва. -спеціалізоване навчання -групове навчання -Віннетка-план - індивідуалізація змісту навчання та темпу роботи учня -Батавія- план - колективне навч + індивідуальне -система «відкритих шкіл»

Переваги уроку як форми організації навчання

• Вікова диференціація учнів • Один клас — учні з приблизно однаковим рівнем розвитку • Предметне викладання (кожен предмет - окремий вчитель) • Економність (одночасне навчання великого масиву учнів)

Основні принципи управління освітою:

• Державотворення (школа є частиною держави, виховує дітей за державним замовленням, вчитель - найнятий державою чувак) • Науковості (управління має базуватись на наукових засадах, управлінці мають бути спеціально підготовленими людьми, керівник сам має демонструвати уміння розв'язати задачу, яку ставить перед своїми вчителями) • Цілеспрямованості + • Плановості (для того, щоб процес організації діяльності був ефективним, він має здійснюватись на основі певних цілей; в Україні реалізується через перспективні плани, стратегічні плани) • Демократизації (керівництво не тільки з боку найнятих, а й через ініціативу кожного члена; діяльність органів самоврядування) • Об'єктивності і повноти інформації (перед тим, як прийняти будь-яке рішення, треба зібрати достатньо інформації, щоб це рішення було ефективним) • Поєднання колегіальності з персональною відповідальністю (всі рішення приймаються педрадою, але одобряються директором) • Оптимізації (оптимальне використання коштів та часу з мінімальними затратами та максимумом віддачі) • Економізації

Основні принципи освіти в Україні:

• Доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг • Рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку • Гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей • Органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями • Незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій • Науковий, світський характер освіти • Інтеграція з наукою і виробництвом • Взаємозв'язок з освітою інших країн • Гнучкість і прогностичність системи освіти • Єдність і наступність системи освіти • Безперервність і різноманітність

Функції контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів:

• Контролююча (отримати оперативні дані про засвоєння навчального процесу) • Навчальна (під час контролю повинні систематизуватись та узагальнюватись знання, сам учитель повинен підсумовувати, узагальнювати, робити висновки, закріплюючи і розширюючи знання учнів) • Діагностико-коригувальна (з'ясування "білих плям" у знаннях та уміннях учня, з'ясування ефективності методики самого вчителя; індивідуальний підхід до свого учня) • Стимулюючо-мотиваційна (реалізується, коли завдання, що даються на контролі, адекватні рівневі навченості) • Виховна (привчають до дисциплінованості, систематичної праці, самостійності та самоконтролю) • Розвивальна (протягом контролю вчитель повинен дбати про розвиток мислення) • Управлінська (на основі проведеного контролю, аналізу, діагностики вчитель отримує інформацію про те, що йому робити далі)

Структура комбінованого уроку:

• Організаційний момент • Повідомлення теми, мети заняття • Мотивація учіння школярів (місце сьогоднішніх знань в системі знань уже здобутих) • Перевірка, оцінка й корекція раніше засвоєних знань • Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів • Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу • Осмислення, узагальнення і систематизація знань • Діагностика

Недоліки уроку:

• Орієнтація вчителя на середнього учня • Затримка розвитку середнього учня й гальмування розвитку обдарованого • В класі ускладнюється індивідуальна робота з учнями. • Учень працює в нав'язаному темпі

Алгоритм підготовки до уроку (Бабанський):

• Попередня підготовка до викладання предмета Перегляд програм, підручників, методичних посібників Вивчення класу Підготовка матеріальної бази Складання календарного та тематичного планів • Конкретна підготовка до уроку Визначення мети конкретного уроку на основі Вивчення програми Вивчення підручників і пед. Літератури Вивчення досвіду інших учителів врахування можливостей учнів -складання плану конспекту-уроку: Мета і завдання уроку, обсяг і зміст матеріалу, форми організації навчання, вибір методів і прийомів, вибір оснащення, зміст і методика виконання дз

Види контролю

• Попередній (проводиться на початку навчального року для перевірки остаточних знань; при вивченні іноземної мови - для того, щоб визначити базовий рівень знань дитини) • Поточний (контроль, що проводиться протягом кожного уроку, зворотній зв'язок, що дозволяє вчителеві оптимально будувати кожен урок) • Тематичний (під кінець кожної теми / розділу) - обов'язковий • Підсумковий - обов'язковий • Семестровий • Річний • Державна підсумкова атестація

Рівні навчальних досягнень учнів:

• Початковий (1-2-3 бали): відповідь учня елементарна, фрагментарна, відповідь хаактеризується початковими уявленнями про предмет вивчення • Середній (4-5-6 балів): учень відтворює основний матеріал на репродуктивному рівні (розв'язує завдання виключно за зразком, з допомогою вчителя), володіє виключно елементарними уміннями • Достатній (7-8-9): учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, встановлює причинно-наслідкові зв'язки між ними, володіє розумовими операціями, вміє виправляти свої помилки, не володіє власними судженнями • Високий (10-11-12): дитина може висловити власні судження, володіє творчими компетенціями, само розвивається

Урок - основна форма організації навчання, яка

• Проводиться з постійним складом учнів • Проводиться у межах точно встановленого часу • Проводиться за сталим розкладом • Проводиться із чітко встановленим змістом навчання

Види компетенцій:

• Соціальні (здатність спілкуватись з іншими, поводитись відповідним чином, бути соціально активним та відповідальним в соціальному житті) • Полікультурні (опанування різних культур і релігій, й на основі цього - толерантне ставлення до них) • Комунікативні (володіння кількома мовами, вміння докладно, логічно й послідовно висловити свою думку письмово чи усно) • Трудові (формування працелюбності, працездатності як основи трудових компетенцій; здатність планувати свою трудову діяльність, використовувати оптимальні раціональні прийоми, доводити до кінця розпочату справу тощо) • Інформаційні (здатність розшукати необхідну інформацію за допомогою різних технологій, оцінити її та використати) • Креативні (здатність діяти творчо, раціонально, продуктивно, оптимально: з найменшою витратою зусиль та часу) • Саморозвитку (здатність самому себе будувати, вчитись протягом усього життя, здатність до самооцінки)

Методи контролю:

• Спостереження (умовно): ставлення дитини до предмету та процесу навчання, її уміння організовувати та виконувати навчальну діяльність • Усні • Усна відповідь • Ігрові види контролю • Усні вправи • Письмові • Диктанти • Перекази • Твори • Письмові вправи • Тестові • Лабораторно-практичні • Графічні (напр., виклад великої теми у вигляді таблиці / графіку тощо) • Програмовані (степ бай степ - здається, в попередній лекції про це було) • Комп'ютерні (спеціальні програми) • Самоконтроль