Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні

Концесія —

договір, угода про передачу в експлуатацію на певних умовах державних земельних ділянок, покладів корисних копалин, підприємств іноземним чи національним монополіям.

«Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ

назви та абревіатури творчих об'єднань 1920-х рр.

Трест —

найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню. Реальна влада належить правлінню або головній компанії.

Синдика́ти

одна з форм капіталістичної монополії — договірне об'єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами. Зазвичай організувалися у формі акційних спілок фірм-учасників, , що приймав спільні замовлення від споживачів і розподіляв їх за квотами

Українізація (складова коренізації) —

політика більшовицького керівництва в 1920-х рр., спрямована на збільшення представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві; пробудження інтересу до національної української культури. Основна мета українізації — утвердження радянської влади в Україні, створення для неї національного підґрунтя.

Договірна федерація

система відносин між радянськими республіками. 28 грудня 1920 р. між РСФРР і УСРР було укладено союзний робітничо-селянський договір, за яким дві республіки вступали у воєнний та господарський союз. Договір лише підтвердив ті міжреспубліканські відносини, які склалися в умовах «воєнного комунізму».

Націонал-комунізм —

течія в українському русі, яка намагалася поєднати ідеї комунізму (соціалізму) із національним визволенням і розвитком українського народу.

Автономізація — цe

форма входження національних утворень (республік) до складу РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб створення СРСР. Перетворення незалежних національних радянських республік на автономії у складі Радянської Росії.

Союз РСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік) —

форма об'єднання радянських республік, що постали на теренах колишньої Російської імперії. Утворений 30 грудня 1922 р. Хоча за формою він мав стати союзом незалежних держав, по суті була створена унітарна держава, яка в новій формі відродила Російську імперію.

Автокефальна церква — цe

форма українського православ'я, незалежна від іноземних релігійних центрів.

Нова економічна політика (неп) —

— економічний курс уряду більшовиків, прийнятий на X з'їзді партії в березні 1921 р. Передбачала забезпечення виходу з економічної та політичної кризи влади шляхом повернення до підконтрольної й регульованої державою приватної власності в промисловості, заміну продрозкладки продовольчим податком, проголошення свободи торгівлі та ін.

Продподаток —

— натуральний фіксований податок селянства на користь радянської держави, запроваджений як складова непу. Мав стати стимулом для відновлення сільського господарства після тривалої громадянської війни й придушення селянських антирадянських виступів.

Хлібозаготівельна криза —

— небажання селянства здавати державі сільгосппродукцію за низькими закупівельними цінами. За роки непу відбулося три кризи: 1925, 1927, 1928 рр.

Господарська розруха -

— руйнування господарського життя в результаті тривалих бойових дій, революцій або невдалих економічних експериментів.