Графіка. Фонетика. Орфоепія. Типові завдання на ЗНО з цих тем.
Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх словах рядка: А висновок ... статті, експонат ... музеї, птах ... небі, участь ... форумі Б поїхати ... відрядження, наймиліше ... світі, покласти ... узголів'я, здали ... архів В побувати ... Львові, квітник ... саду, залишиться ... спогадах, купити ... аптеці Г вишня ... цвіту, мешкала ... Індії, оселя ... рушниках, віра ... безсмертя Д перебував ... Ватикані, запевнили ... добросусідстві, приведення ... відповідність, заявити ... відповідь
Для правильного виконання такого типу тестів варто повторити правила чергування у-в та і-й. Запам'ятайте головний принцип: українська мова НЕ любить, коли підряд багато приголосних чи багато голосних, тому: • на початку перед приголосним — голосний (У Києві, І йшли) • на початку перед голосним — приголосний (В Україні, Й ішли) • між голосними ставимо приголосний (експонат У музеї, Андрій І Василь) • між приголосними — голосний (покласти В узголів'я, Олена Й Іванка) • після голосного перед приголосним — приголосний (оселя В рушниках, Анна Й Петро) • перед наступним словом, яке починається на в, ф, св, льв, сф, тв, цв, кв тощо — У (вишня У цвіту) • перед наступним словом, яке починається на й, я, ю, є, ї — І (Марія І Йосип)
Чергування голосних відбувається в усіх наведених випадках, ОКРІМ А лід — л..ду Б слово — сл..вце В пір'я — п..ро Г мішок — м..шечок
Найпоширеніші випадки чергування голосних у корені: • о — і: стіл — столу • е — і: село — сільський (можна запам'ятати, що здебільшого [о] та [е] у відкритих складах, тобто тих, які закінчуються на голосну, [і] — у закритих, які закінчуються на приголосну) • о — а: ломити — ламати • и — і: сидіти — сідати Чергування відбувається при словозміні (робимо іншій відмінок або число), при доборі спільнокореневих слів чи інших граматичних форм. Тому щоб виконати такий тест,спробуй просто вимовляти запропоновані слова. Твоє мовне чуття часто може правильно підказати :)
Звук [д] є в кожному слові рядка: А кладка, футболіст, город Б ведмідь, десять, джерело В баскетбол, душа, дзвінок Г податок, дятел, звідти Д дитина, боротьба, день
Одне з найпростіших завдань :) Тут звертай увагу на кілька моментів: • звуки [д] (твердий) і [д'] (м'який) — різні • існують звуки [дж], [дз] • може відбутися асиміляція (баскетбол — баскедбол)
Звук [ґ] треба вимовляти в обох словах рядка: А об..рунтувати, во..зальний Б за..ратований, нама..атися В ..удзичок, перемо..ти Г а..русовий, домо..тися Д по..ратися, ..атунок
Особливість цього тесту в тому, що потрібно знайти рядок, у якому не просто пишеться«ґ», а вимовляється. Тому тут потрібно пам'ятати про асиміляцію, де звук «к» перед наступним дзвінким приголосним стає «ґ» (як-от «вокзальний» = [воґзал'ний]). Також варто повторити ті слова, які пишуться з «ґ», їх не так багато в українській мові, але більшість з них не вживаються часто.
Прикметники із суфіксом -ськ- утворяться від усіх іменників у рядку: А адвокат, Калуш, гагауз Б Карпати, матрос, чех В узбек, Бахмач, латиш Г казах, черкес, Прага Д студент, інгуш, Париж
При додаванні суфікса -ськ- відбуваються чергування, якщо слово закінчується на такі приголосні: • г, з, ж — зьк (Париж — паризький) • к, ц, ч — цьк (узбек — узбецький) • х, с, ш — ськ (чех — чеський) Якщо слово закінчується на інший приголосний, то додається просто суфікс -ськ- (Карпати — карпатський).
Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка: А пристрас..ний, щас..ливий, шіс..надцять, об'їз..ний Б захис..ник, студен..ський, корис..но, облас..ний В водоочис..ний, свис..нути, перс..ні, корис..ливий Г зліс..ний, аген..ство, особистіс..ний, перехрес..ний Д капос..ний, контрас..ний, доблес..ний, тиж..невик
Спрощення — дуже типове явище для українських слів, яке полягає в тому, що при збігу трьох приголосних середній звук «зникає», бо так буде зручніше вимовляти. НЕ відбувається спрощення: • у всіх іншомовних словах: контрастний, баластний, форпостний (але у вимові відбувається) • в українських слова-винятках: зап'ястний, пестливий, кістлявий, хворостняк, хвастливий, хвастнути, шістдесят, шістнадцять, шістсот, випускний, скніти, тоскно, скнара
Підкреслені букви позначають однаковий звук у кожному слові рядка: А джміль, добро, дріб Б просьба, вісь, сьогодні В дзбан, зберегти, зжати Г якби, ґвалт, екзистенція Д вчиться, тьмяний, боротьба
Щоб правильно виконати такий тип завдань, потрібно зрозуміти явище асиміляції(уподібнення) приголосних. Вона відбувається, коли поруч трапляються два приголосні, які різні: дзвінкий та глухий, твердий та м'який, свистячий та шиплячий. Ось чому так важливо знати класифікацію приголосних. До того ж потрібно пам'ятати пари приголосних: • дзвінкі та глухі: б-п, д-т, з-с, ж-ш, ґ-к, г-х, дж-ч, дз-ц • свистячі та шиплячі: с-ш, з-ж, ц-ч, дз-дж Коли два різні приголосні йдуть підряд, нам складно їх вимовляти, тому відбувається асиміляція — перший приголосний уподібнюється другому, другий при цьому залишається без змін. Тобто: • глухий + дзвінкий = дзвінкий + дзвінкий: футбол = [фудбол] (щоб знати, на який звук замінити, треба знати пари приголосних) • дзвінкий + глухий = глухий + глухий, це відбувається тільки - на початку слова: зсунути = [ссунути] = [с:унути] - та в 5 словах-винятках: легко, вогко, кігті, нігті, дьогтю — усередині у всіх звук [х] - АЛЕ в інших випадках усередині слова НЕ відбувається: діжка = [діжка] • твердий + м'який = м'який + м'який: Дніпро = [д'н'іпро] — тут «н» уже м'який, бо стоїть перед «і», а «д» може стати м'яким (бо входить у вислів м'яких) • твердий + губний + і/ю/я/є = м'який + губний + і/ю/я/є: світло = [c'вітло] (зауважимо: тут в — не м'який, а пом'якшений, але на ЗНО достатньо знати лише м'які) • свистячий + шиплячий = шиплячий + шиплячий: зчистити = [жчистити] • шиплячий + свистячий = свистячий + свистячий: ложці = [лоз'ц'і] (тут також відбулася асиміляція за м'якістю) Повернімося до самого тесту й проаналізуймо його: • джміль — тут звук «дж», а в наступних словах — «д» • просьба — «с'» глухий, «б» дзвінкий, тому відбувається асиміляція, і в результаті підкреслений звук «з'», а в наступних словах — «с'» • дзбан — «дз», зжати — «ж» (асиміляція), зберегти — просто «з» • якби, екзистенція — в обох словах відбувається асиміляція за дзвінкістю, і в результаті маємо звук «ґ», як і в слові «ґвалт», тому варіант Г правильний • боротьба — «д'» (асиміляція), вчиться — «ц'» (запам'ятайте особливий випадок асиміляції: ться = [ц':а])
Позначте рядок, у якому в усіх словах приголосні звуки тільки глухі: А фікус, папуга, цукати, тьохкати; Б капуста, пакетик, сахатися, ціпочок; В ситечко, тапочки, пайок, часопис; Г тактика, пощастити, сестриця, цяточка; Д сипучість, частка, пакуночок, точиться.
• дзвінкі — «Буде гоже ґедзю у джазі» • глухі — «Цап хоче фісташку» • м'які — «Де ти з'їси ці лини, Ридзю?» (стають м'якими перед я, ю, є, і, ь; й — завжди м'який) • шиплячі — «Ще їжджу» (щ = ш, ч) • свистячі — «Сце їздзу» (наче попередній вислів по-дитячому :) ) • губні — «Мавпа Буф»
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: А прислів'я, мавпячий, Київщина Б сьогодні, балтієць, дзижчати В тюбетейка, віджити, щипати Г водяний, м'якенький, щиглик Д тріщить, сум'яття, дев'ять
• ї, щ — завжди позначають 2 звуки, тому над ними пишемо «+1» • я, ю, є — позначають 2 звуки на початку слова, після голосної, апострофа та м'якого знака; у цих випадках пишемо над ними «+1» • ь — не позначає жодного звука, завжди «-1» • дз, дж — у корені слова позначають 1 звук, пишемо «-1» (два звуки лише на стику префікса й кореня, як-от у слові «від-жити», у таких випадках нічого не пишемо) • нн (та інші подвоєння) — це один звук, тому «-1» • спрощення (коли воно не позначається на письмі, а лише у вимові), як-от у слові «баластний» — «-1», а в «шістсот» — випадає «т» і подвоєння «с» теж один звук, тому «-2» • деякі випадки асиміляції: - зш на початку слова — [ш:] «-1» - зс на початку слова — [с:] «-1» - зж — [ж:] «-1» - сш — [ш:] «-1» - жз — [з:] «-1» - чц — [ц:] «-1» - тч — [ч:] «-1» - тц — [ц:] «-1» - ться — [ц':а] «-2»
