Залік УМ
Фонетичні аспекти етикетного мовлення
· Артикулювання · Наголошування · Інтонування · Засоби милозвучності
Лексичні аспекти етикетного мовлення
· Доречність · Правильність · Багатство мовлення · Точність
Типи усного мовлення
· Діалог · Полілог · Монолог
Види метафор
· Мертва: крило літака, вушко голки, спинка стільця, ніжка стільця (стола) · Загальномовна: рік, день, пара починається, закінчується, сонце сходить й заходить · Індивідуально-авторська: келихи тюльпанів, уста берегів
Функції мови
· Номінативна · Комунікативна · Пізнавальна · Мислетворча · Експресивна · Культуроносна · Ідентифікаційна · Естетична · Магічно-містична
Групи лексики за походженням
· Споконвічна українська (індоєвропейська, праслов'янська, власне українська) · Запозичена з інших мов
Групи лексики за функціонуванням
· активна лексика · пасивна (архаїзми, історизми, неологізми) · загальновживана · вузьковживана
Типи спілкування:
· вербальне/невербальне · усне/письмове/механічне/електронне · наукове/побутове/політичне · ділове/розважальне · офіційне/неофіційне · формальне/неформальне · внутрішнє/міжособистісне (2-7 осіб)/ публічне (20+ осіб)/масова комунікація (1000+ осіб) · міжнародна/міжкультурна комунікація · особистісно орієнтоване/соціально орієнтоване · закрите (чітка тема, зміст невідомий)/відкрите · випадкове/постійне (тривале)/періодичне (короткочасне)/довготривале
Комунікативно-риторичні ознаки культури мовлення
· змістовність (передбачає максимальну повноту оперування мовними значеннями) · доречність (орієнтація на особливості аудиторії) · логічність і послідовність (звʼязність між смисловими частинами) · точність (максимальна відповідність вжитих значень словниковим) · багатство мовлення (різноманітне використання мовних засобів) · виразність і образність · правильність (чистота)
Функції літературної мови
· комунікативна · експресивна · естетична · когніктивна · соціокультурна
Функції спілкування
· мислетворча - перша і основна · контактна · інформаційна (передача інформації) · пізнавальна (наслідок інформаційної) · координаційна (узгодження ролі учасників комунікації) · спонукальна (спонукання до дії) · емотивна · налагодження стосунків · функція впливу
Ознаки літературної мови
· наддіалектність · поліфункціональність (в усіх сферах) · наявність усталених і кодифікованих норм (нормативність) · стилістична диференціація
Види мовних норм
· орфоепічні · лексичні · граматичні · синтаксичні · стилістичні · морфологічні · пунктуаційні (письм.) · орфографічні (письм.)
Загальномовні словники сучасної української мови
· тлумачні · іншомовних слів · перекладні · фразеологічні · синонімів · паронімів · діалектів · етимологічні · орфографічні
Суржик
вид мішаного мовлення (російсько-українського), в якому штучно обʼєднані елементи різних мов без дотримання літературних норм
Літературна мова
вища, загальноприйнята, унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, яка обслуговує основні сфери діяльності суспільства і його культурні потреби.
Види переносних значень слова
метафора(зв'язок за подібністю), метонімія(зв'язок за сумісністю)
Територіальний діалект
мовлення поширене на певній території · Північне наріччя · Південно-східне наріччя · Південно-західне наріччя
Соціальні діалекти
мовлення, притаманне окремим соціальним групам · Професіоналізми · Жаргонізми · Арготизми
Лексичне значення
мовне відображення об'єкта дійсності, оформлене за законами граматики певної мови. Закріплене суспільно-мовною практикою.
Мовна особистість
носій мовної свідомості
Сленг
різновид мови, відкрита мовна підсистема ненормативних, стилістично знижених лексико-фразеологічних одиниць, які виконують експресивну, оцінкову (негативну) та евфемістичну функції
Жаргон
різновид соціальних діалектів, що відрізняється від загальновживаної мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку і фразеології; жаргоном користуються люди, об'єднані спільними інтересами, професією, віком, комунікативною ситуацією
Спілкування
сукупність зв'язків взаємодій індивідуумів, груп, суспільств у яких відбувається обмін інформацією, досвідом
Мовна норма
сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймається її носіями як зразок суспільного мовлення у певний період розвитку мови і суспільства.
Мовна свідомість
форма свідомості, яка обіймає знання, почуття, оцінки і настанови, щодо мови та мовної дійсності. Це небайдуже ставлення до мови. Усвідомлення самої мови, а також особливостей мовної поведінки
Мова
характерний для людського суспільства специфічний вид знакової діяльності, що полягає в застосуванні історично усталених у певній етнічній спільноті артикуляційно-звукових актів для позначення явищ обʼєктивної дійсності, їх ідеальних відображень у свідомості з метою обміну між членами спільноти осмислювальною інформацією та її фіксації шляхом механічного звукопису або переведення звукових актів у письмові знаки.
Мовна політика
це система заходів (політичних, юридичних, адміністративних), спрямованих на регулювання мовних відносин в державі, зміну чи збереження мовної ситуації в державі.
Загальнонародна мова
це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх використовують люди, для яких українська мова є рідною. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони тощо.
Мовна ситуація
це сукупність форм існування однієї мови або сукупність мов у їх територіальному й соціальному взаємовідношенні й функціональній взаємодії у межах певних географічних регіонів або адміністративно-політичних утворень.
Слово
центральна мовна одиниця: об'єднує всі рівні мовної ієрархії. Має сукупність семантичних, фонетичних та граматичних ознак, специфічних для кожної мови.
Арго
штучна умовна говірка, що використовується для мовного відокремлення якогось соціального угруповання від решти людей, невтаємничених у діяльність цього угруповання. (кимарити - спати)