Теорія держави та права

До структури норми права належать:

- Гіпотеза - Диспозиція - Санкція - Способи викладу норм прав; - прямий спосіб викладу; - відсильний спосіб; - бланкетний спосіб.

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: закон діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований:

- Загальні - розраховані на все населення. Низка законів, насамперед кримінальних, поширюються на громадян держави незалежно від місця їх перебування (за кордоном); - Спеціальні - розраховані на певне коло осіб. Одні закони поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб'єктів, інші - лише на конкретну категорію осіб (пенсіонерів, військовослужбовців, лікарів, вчителів тощо). Їх дія в просторі та за колом осіб не збігається. - Виняткові - роблять винятки з загальних і спеціальних. Глави держав і урядів, співробітники дипломатичних і консульських представництв, деякі інші іноземні громадяни (члени екіпажів військових кораблів, військовослужбовці військових частин та ін.), що знаходяться на території невласної держави, наділені імунітетом - дипломатичним, консульським та ін. Ці особи користуються особистою недоторканністю. Вони звільняються від юрисдикції держави перебування у питаннях, пов'язаних із їх службовою діяльністю.

Закони починають діяти:

- з моменту ухвалення (наприклад, Конституція України); - з моменту опублікування; - з часу, який позначено в самому законі; - з часу, який зазначено в постанові про порядок введення закону в дію. - з моменту надходженню адресату

Воєнний злочин (англ. war crime) це

відоме грубе порушення законів та звичаїв війни.

Способи викладу правової норми в законах розрізняють на:

- прямий спосіб викладу - коли в законі сформульовані усі три частини норм прав: гіпотеза диспозиція, санкція. - відсильний спосіб - це коли одні елементи норми викладені в одній статті закону а інші в інших законах цієї статті до яких відсилає ця норма. Приклад: 1. Начальник завжди правий. 2. Якщо начальник не правий, читай пункт 1. - бланкетний спосіб - коли частини норми права (як правило це гіпотеза та диспозиція) розміщуються в одних законах та інші (приклад: диспозиція) знаходиться в іншому законі.

Закони втрачають дію:

- після закінчення строку, на який вони були ухвалені; - у разі зміни обставин, на які вони були розраховані; - у разі прямого скасування (призупинення дії) даного закону іншим законом або спеціально призначеним - актом (в Україні закон може бути скасований рішенням Конституційного Суду у разі визнання його невідповідності Конституції України); - у разі фактичного скасування, коли ухвалений новий закон з того самого питання, а старий формально не скасований.

Під територією держави розуміється її:

- суходольний простір - земна територія; - водний простір - внутрішні води усередині державних меж і територіальні води в межах 12 морських миль; Нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим з питань її відання повинні відповідати Конституції України, законам України (ст. 28 Конституції Автономної Республіки Крим). - повітряний простір над державними межами - на висоті до 35 кілометрів; - надра; - військові і торговельні судна у відкритому морі; - повітряні кораблі, що знаходяться в польоті за межами України; - космічні об'єкти під прапором і гербом держави; - трубопроводи; - підводні кабелі і нафтові морські вишки;

Метод поділяється на:

-Імперативний метод - метод владних приписів, містить владні заборони. -диспозитивний метод - дає можливість вибору варіанту поведінки. Влучною є фраза:...Або...Або... -метод заохочення (здебільшого роду трудове право). Особливим методом є переконання та примус.

Види правотворчості:

-Безпосередня правотворчість - створює нормативно-правові акти в результаті референдуму або ж прийняття підзаконних нормативно-правових актів державних органів і уповноваженими особами -Представницька правотворчість - коли закони приймають Верховна Рада і органи місцевого самоврядування. -За суб'єктами -За юридичною силою нормативно-правові акти правотворчості поділяють: - законодавчу діяльність - діяльність по створенню нормативно-правових актів.

Структура системи законодавства

-вертикальна структура: розміщення нормативно-правового акта за юридичною силою. -горизонтальна структура: розміщення нормативно-правового акта за галузями.

Галузі поділяються на:

-галузі матеріального права - ті, які визначають права та обов'язки. Приклад: сімейне право, господарське, кримінальне, цивільне. -процесуальне право - галузі, які регламентують порядок застосування норм матеріального права. -галузь міжнародного права - це норми права, які визначають міжнародні відносини.

Галузі права є:

-конституційне право - адміністративне право - трудове право - фінансове право - цивільне право - кримінальне право - кримінально-процесуальне право - екологічне право - сімейне право - господарське право - земельне право

Принципи права

-принцип гуманізму; -принцип справедливості; -принцип законності; -принцип взаємовідповідальності громадянина і держави;

Ознаки правотворчості:

1) Є переважно державною діяльністю (державних органів) 2) Має організаційну спрямованість 3) Сурово регламентована правовими нормами, тобто, здійснюється з дотриманням певної процедури 4) Зміст і значення правотворчості

Систематизація нормативно-правових актів поділяється на:

1) Кодифікація 2) Інкорпорація 3) Консолідація 4) Офіційна: має загальнообов'язкове значення і проводиться державою. 5) Неофіційна - систематизація нормативно-правового акта, яка здійснюється вченими, книжними видавництвами, юристами- практиками. 6) Галузева кодифікація (систематизація) систематизація нормативно-правового акта в межах однієї галузі. 7) Спеціальна кодифікація в межах одного інституту

Серед основних факторів, які впливають на правотворчу діяльність, необхідно виділити:

1) Економічні фактори - матеріальні умови життя суспільства зумовлені різними формами власності, свободою підприємництва, рівнем економіки 2) Політичні фактори мають глибокий вплив на правотворчу дільність. Деякі нормативно-правові акти підштовхуються політичними силами. 3) Соціальна сфера - турбота про людей, охорона їх прав, інтересів тощо. 4)Національні фактори - національні інтереси мають безпосередній вплив на правотворчість. 5)Зовнішньо-політичні фактори - взаємовідносини з державою, міжнародна політика має безпосередній вплив на правотворчість. 6)Ідеологічні фактори - правові ідеї, правосвідомість громадян.

Всі нормативного-правові акти класифікуються за певними ознаками:

1) За суб'єктами прийняття: - акти прийняті державою; - акти прийняті народом (референдумом); - акти прийняті територіальною громадою; 2) За предметом регулювання (галузями): -кримінальне право; -цивільне право; -адміністративне право; -сімейне право тощо. 3) За часом поділяються на: -строкові; -безстрокові; 4) За юридичною силою: -закони; а) Конституція б) конституційні закони в) звичайні закони г) постанови ВРУ -підзаконні нормативно-правові акти; 1) укази президента; 2) постанови Кабінету міністрів 3) накази міністреств та інших центральних органів виконавчої влади; 4) рішення органів місцевого самоврядування; 5) накази керівників, підприємств та установ; Найпоширенішою є класифікація нормативно-правового акта за юридичною силою.

Принципи правотворчості:

1) Законність полягає в тому, що розробка нових нормативно-правових актів повинно проводиться з дотриманням Конституції України, законів, правової процедури, не повинна виходити за межі компетенції. 2) Гуманізму полягає в тому, що будь-які нормативно-правові акти не повинні порушувати будь-яких свобод і прав людей. Враховувати всі інтереси людей. Тоді буде визначальними факторами для прийняття нових правово-нормативних актів. 3) демократизму: при підготовці нормативно-правового акта широко залучено народовладдя? полягає в законодавчій ініціативі , указанням думки, громадянська участь у прийнятті, участь в розробці і обговоренні нормативно-правових актів. 4) науковості полягає в тому, що всі нормативно-правові акти, які приймаються, мають виходиз наукового обгрунтування, необхідності прийняття, прогнозів і відповідальності. 5) професіоналізм полягає в якості нормативно-правових актів, щоб були логічними, послідовними, без прогалин. 6) своєчасності - всі нормативно-правові акти, мають бути прийняті відповідно часу, вимогам, актуальності, потребам. Якщо викликані економічними, соціальними чинниками, тому їхня своєчасна безпосередньо впливає на актуальність 7) Використання передового досвіду 8) гласності 9) народний характер правотворчості

Структура права

1) Матеріальне - визначає права та обов'язки 2) Процесуальне - визначає порядок застосування норм матеріального права; 3) Публічна - регулює сферу відносин особи і держави, державних інтересів. 4) Приватне - регулює сферу відносин приватної особи 5) Об'єктивне - існує незалежного від бажання 6) Суб'єктивне - міра можливої дозвільної поведінки особи; - природні: від народження - суб'єктивні права що виникають з норм об'єктивного права, визначаються державою (суб'єктивні юридичні права) - суб'єктивні права, що виникають в процесі становлення певних відносин.

Нормативно-правовий акт являється джерелом права:

1) Письмовий документ 2) Приймається за чітко визначеною процедурою. 3) Має юридичну силу - відношення нормативно-правового акта з іншими документами.

Ознаки права

1) Право це система норм, побудована цілого з його частин, які перебувають у взаємозв'язку; 2) Право встановлюється державою; 3) Право носить формально визначений характер, норми права носять форму певного письмового документа; 4)Норми права забезпечені державним примусом; 5)Регулює суспільні відносини.

Стадії правотворчості:

1) Правотворча ініціатива, яка включає в себе прийняття рішення про необхідність прийняття 2) Підготовка нормативно-правового акта: на цій стадії проводяться передові роботи по складенню текста нормативно-правового акта. 3) Розробка тексту первісного тексту варіанту або декількох. Має підстадії: 1) Обговорення і провадження документа 2) Опрацювання 3) Погодження проекту На стадії виникнення правотворчості ініціативи і підготовка проекту рішення є три підстадії, після того коли підготований законопроект, йде його прийняття або схвалення: Після ухвалення потрібно оприлюднити нормативно-правовий акт - оголосити.

Ознаки норм права

1. Встановлюється державою і містить державо-правові веління. 2. Є загальнообов'язковим. 3. Формально визначені, має форму письмового документа. 4. Норма права носить загальний абстрактний характер. 5. Норма права забезпечена державним примусом.

Структура закону:

1)Найменування органу, що прийняв акт 2)Назва документу 3)Преамбула 4)Правові приписи закону та наслідки їх невиконання 5) Скасування їх законом та інших нормативно-правових приписів 6)Норми щодо опублікування закону та набуття ним чинності 7)Підпис відповідальної особи.

Норми права поділяються за:

1. Норми за галуззю права (за предметом правового регулювання): - норми економічного права - норми адміністративного права - норми кримінального права - норми конституційного права - норми трудового права - норми цивільного права 2. Норми права за методом правового регулювання (або за формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів права); - імперативні - норми, що виражають у категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки. - диспозитивні - норми, у яких держава наказує варіант поведінки, але які дозволяють сторонам регульованих відносин самим визначати права та обов'язки в окремих випадках. Діють лише тоді, коли сторони регульованих відносин не встановили для себе іншого правила, не домовилися з даного питання (розпізнаються через формування: "за відсутності іншої угоди", "якщо інше не встановлено в договорі" та інші)Інакше: диспозитивні норми надають свободу вибору поведінки. 3. Норми права за характером впливу на особу: - Заохочувальні - норми, що встановлюють заходи заохочення за варіант поведінки субєктів, який схвалюється державою і суспільством і полягає в сумлінній і продуктивній праці(наприклад, правила щодо виплати премії). - Рекомендаційні- норми, що встановлюють варіанти бажаної з погляду держави поведінки субєктів. 4. Норми права по субординації в правовому регулюванні: - матеріальні - процесуальні

Нормативно-правовий акт є джерелом права:

1. Письмовий документ 2. Приймається за чітко визначеним процедурою 3.Має юридичне - співвідношення нормативно-правового акта з іншими документа. 4. В односторонньому вольовому порядку встановлюють, змінюють або припинять норми права.

Джерелами або витоками права прийнято вважати наступні норми права:

1. Правовий звичай 2. Правовий прецедент 3. Нормативно-правовий договір 4. Нормативно-правовий акт 5. Релігійне джерело права

Ознаки закону

Витікать із його визначення: -приймається лише законодавчим органом або за референдумом за особливою процедурою; -регулює найважливіші суспільні відносини; -має найвищу юридичну силу; -приймаються певною процедурою.

Особливість нормативно-правового акта полягає в тому:

Основною вимогою є та, щоб всі підзаконні нормативно-правові акти відповідали закону, якщо підзаконний нормативно-правовий акт не відповідає закону є незаконним.

Функції права

Охороняє і регулює суспільні відносини; -- загальносоціальні: -гуманістична: охорона прав та інтересів народу; -організаційно-розпорядницька: зорганізовує суспільство діяти певним чином; -виховна: право виховує і впливає на громадян; -інформаційна; -гнесоологічна. --спеціально юридичні: -правоохоронна; -регулятивна.

Відмінність між нормативним актом та іншими правовими актами (зокрема, актом тлумачення норм права і актом застосування норм права).

По-перше, нормативно-правовий акт містить у собі правові норми, встановлює нові права і обов'язки, яких раніше не було, або змінює (скасовує) їх. Інші юридичні акти не встановлюють нових норм права. Акт тлумачення норм права, наприклад, лише пояснює чинні норми. По-друге, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, тоді як індивідуальний акт (акт застосування норм права) має індивідуальну спрямованість. Він стосується конкретної особи або вирішення конкретної юридичної справи (наприклад, пошкодження насаджень заборонене - адресовано до всіх, а Указ Президента призначити "такого-то" головою обласної адміністрації - це правовий, а не нормативно-правовий акт, тому що норм права в ньому немає, тобто немає прав і обов'язків, відтак, - це акт застосування норм права).

Особливість права полягає в тому, що

Право походить не від суспільства, а від держави.

Причини виникнення права

Такі ж самі, як і держави: соціальні, економічні, соціальні.

Релігійне джерело право

У деяких джерелах права є релігійні норми, при цьому посилаючись на країни мусульманського світу, де Коран, Сунна трактується як законодавчий документ, як нормативно-правовий акт, що визначає правила поведінки в суспільстві. Але один з перших видів права є звичаєве право. Ніякий правовий не базується на релігійних нормах. Всі звичаї, моральні устої, звички виходять з релігійних норм. Якщо правовий звичай є джерелом права, а релігійна норма входить в правовий звичай, тоді дублювати немає сенсу. І навпаки, в тих країнах, де релігійні норми мають надзвичайне значення і повністю поглинають собою правовий звичай, я думаю, що релігійне джерело має право на існування.

Преамбула це

вступна частина, безстатейне (таке, що не містить норм права) загальне введення, у якому дається обґрунтування закону, визначаються цілі, завдання й іноді формулюються вихідні світоглядні положення. Зараз преамбули в законах зустрічаються рідко.

Норма права це

загальнообовязкове загальновизначене правило поведінки встановлене державою для врегулювання суспільних відносин і забезпечене державним примусом.

Конституційні закони

закони, які мають визначальну роль відіграють у створенні законів. Приклад: закон про громадянство, про територіальний устрій

Військовий злочин це

злочин проти встановленого порядку несення військової служби.

Зворотна дія (зворотна сила) закону

коли закон поширюється на всі випадки і «уперед» і «назад», тобто і на випадки, що відбувалися раніш, у минулому, до введення закону в дію.

Розділи це

об'єднують глави у великих за обсягом нормативно-правових актах. Можлива й інша ситуація, коли статті, пункти об'єднуються в розділи, а розділи - у глави.

Екстериторіальна дія нормативно-правового акта регулюється...

міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства даної держави за межами її території.

Пункти, статті це

містять вихідні одиниці нормативно-правового акта - нормативні розпорядження. Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права. Статті можуть поділятися на частини, а пункти - на абзаци і підпункти. І статтю, і частини, із яких вона складається, прийнято позначати скорочено початковими буквами: статтю - «ст.», а частини (абзаци) статей - "ч.". Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статей, тоді вони, як правило, звуться пунктами.

Частини це

найбільші підрозділи закону, містяться, як правило, у кодексах. Так, Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс поділяються на дві частини: Загальну і Особливу.

Закон це

нормативно-правовий акт, що має вищу юридичну силу, регулює найважливіші відносини, приймається законодавчими органам влади або референдумом за особливою процедурою.

Інститут права це

норми права, які регулюють суспільні відносини. Приклад: в сімейному праві є порядок укладення одруження, в кримінальному - вчення про злочин, в конституційному - інститут президенства, господарське - зобов'язальне право

Підгалузь права це

окремі інститути права в середині галузі, які значні за обсягом і претендують на те, щоб виокремити в окрему галузь. Приклад: авторське право.

Кодифікація це

офіційна систематизація нормативно-правового акта з переробленням змісту видання нового нормативно-правового акта. Кодифікація проводиться з метою усунення або виділення застарілих норм, усуває суперечності, прогалини в праві і приводить законодавство до вимог сучасності Результатом кодифікації є: - основи законодавства - статути - кодекси - положення - правила Кодифікація буває: - Галузева кодифікація (систематизація) систематизація нормативно-правового акта в межах однієї галузі. - Спеціальна кодифікація в межах одного інституту

Консолідація це

офіційна систематизація, що полягає в обєднані розрізнених нормативно-правового актів в один без зміни тексту.

Нормативно-правовий акт це (н.п.а.)

письмовий документ, компетентного суб'єкта права в якому встановлюються, змінюється і відмінюється права в односторонньому вольовому порядку. Інакше: акт правотворчості, який містить юридичні норми.

Нормативно-правовий договір

письмовий документ, що встановлює права і обов'язки для осіб що його уклали. Нормативно-правовий документ характерний для міжнародного права і господарського права, де договір укладені між сторонами, що мають права та обов'язки.

Система законодавства це

побудова або форма розміщення нормативно-правового акту.

Загальна кодифікація це

поняття, результатом якого є конституція.

Право екстериторіальності держав це

порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній національній території і підвладні законам і юрисдикції власної держави. Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що із дозволу держави перебування знаходяться на її території, але розглядаються як частина території держави прапора або пізнавальних знаків. Право екстериторіальності завжди використовувалося для обґрунтування дипломатичних привілеїв та імунітетів - особливих прав і привілеїв, якими наділяються дипломати і члени їх сімей'. Є чимало випадків, коли політичні і державні діячі, які переслідувалися за законом своєї країни, ховалися в посольствах і місіях інших держав, користуючись їх правом екстериторіальності (зокрема, правом недоторканності приміщення). Нині екстериторіальність такої функції не виконує, оскільки це може призвести до розширеного тлумачення дипломатичних привілеїв та імунітетів.

Суб'єкт права є

похідним від об'єкту права, виконана на його підґрунті та у його межах.

Традиції

правила поведінки, що склалися стихійно в результаті неодноразового повторення що стало звичкою.

Релігійні норми

правила поведінки, які визначаються релігійним або духовним життям людини і визначаються, викликають певні табу тощо.

Соціальні норми

правила поведінки, які регулюють відносини в суспільстві. У процесі історичного розвитку в суспільстві виникають правила поведінки, ці правила охоплюють економічне, культурне, соціальне і повсякденне життя людини.

Правовий звичай

правило поведінки, що склалися стихійно в результаті неодноразового повторення на протязі тривалого часу, стало звичкою поведінки і санкціоноване державою (дозволене, схвалене). Характером джерелом права на стадії виникнення держави. Приклад: Руська Правда Ярослава Мудрого.

Суть права

право охороняє і регулює суспільні відносини.

Підставою поділу на галузі та інститути є

предмет правового регулювання. Суспільні відносини, які підлягають регламентації.

Метод це

прийоми і способи за допомогою яких держава впливає на необхідні суспільні відносини.

Нормативно-правовий акт втрачає дію коли:

після закінчення строку, на який вони були ухвалені; - у разі зміни обставин, на які вони були розраховані; - у разі прямого скасування (призупинення дії) даного закону іншим законом або спеціально призначеним актом (в Україні закон може бути скасований рішенням Конституційного Суду у разі визнання його невідповідності Конституції України); - у разі фактичного скасування, коли ухвалений новий закон з того самого питання, а старий формально не скасований.

Система права це

розміщення норм права

Правовий прецедент

рішення по конкретній справі судового або адміністративного органу, стає еталоном, зразком для вирішення подібних справ в майбутньому. Основне джерело права для країн англосаксонської групи. Підставою для вирішення справ являється минулі судові рішення.

Інкорпорація це

систематизація нормативно-правового акта, що полягає у збірники в певному порядку. Вона може проводитись в хронологічному порядку Поділяється за: - напрямком діяльності - за тематикою наукового дослідження - за галузями - за напрямками дослідження - офіційна - проводить держава та є обов'язковий характер. Приклад: звіт законів. -неофіційна - проводять юристи-практики, має необов'язковий, виховний характер. Приклад: правила експлуатації транспортних засобів

Галузь, інститут і норма права створюють...

систему права.

Право це

сукупність загальнообов'язкових правил (норм), що встановлюються і охороняються силою держави; один з елементів, на які спирається правління в державі, феоді, банді та подібних утвореннях.

Галузь права це

сукупність норм права, яке регулюють певну сферу суспільних відносин

Територіальна дія нормативно-правового акта окреслена...

територією держави (Україна) або окремого регіону (Крим) і визначається державним суверенітетом. Нормативно-правові акти України поширюються на територію всієї країни, нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим - на власну територію в межах повноважень, визнаних Конституцією України і Конституцією Автономної Республіки Крим.

Кодекс це

уніфікований, універсальний нормативно-правовий акт, який об'єднує всі норми, нормативно-правові акти певної галузі в один документ. Суть стандартизація всіх законів однієї галузі в один документ. Приклад: водний, лісовий, цивільний, кримінальний, господарський, повітряний, земельний кодекси (20 кодексів в України)

Джерело права це

форма виразу права

Правотворчість це

функція владної діяльності, спрямована на творення нормативно-правових актів, які встановлюють загальнообовязкові правила поведінки.

Гіпотеза це

частина норми права яка передбачає умовні обставини з настанням яких правило вказане в нормі, або ж за якими норма права починає діяти. Можна порівняти зі словом "якщо." Приклад: Якщо Людина хоче купити автомобіль то повинні бути норми купівлі\продажу. Будь-яка міра містить гіпотезу.

Санкція це

частина норми права, яка передбачає наслідки виконання чи не виконання диспозиції. Вона визначає заходи щодо відновлення порушеного права та покарання правопорушення.

Диспозиція це

частина норми права, яка передбачає правила поведінки або норму, що потрібно виконати.

Зміст і значення правотворчості полягає в тому...

щоб вибрати такий варіант юридичної регламентації, який би в повній мірі відповідав на поставлені задачі, при цьому враховуючи закономірності розвитку суспільства та сприятливі субєктивні та обєктивні норми.

Статут це

юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організації, установи, товариства громадян, їхні стосунки з іншими організаціями та громадянами, визначають їх структуру, функції, правовий статус та обов'язки в певній сфері державного управління або господарської діяльності.

Правотворчий процес це

юридично встановлена процедура діяльності по формуванню загальнообов'язкових правил поведінки (н.п.а.). Цей процес передбачає стадії.

Глави це

є у великих за обсягом нормативно-правових актах.