Тести Б
8. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується: в
тим, що воно є найпершим джерелом пізнання
16. У якому літературно-філософському творі часів Київської Русі містяться фрагменти творів античних філософів: г
«Бджола»
10. Людські цінності протистоять: б
аморалізму
3. Твір, в якому Гегель викладає основні ідеї своєї філософської системи, це: а
Феноменологія духу
5. Століття Просвітництва в історії Європи - це: б
ХVІІІ ст.
2. Тезу „Я знаю, що я нічого не знаю" слід завершити словами: в
але інші люди не знають навіть і того
20. До основних функцій суспільства належать: б
забезпечення збереження життя членів суспільства та структури соціальних відносин
18. Пізнання як людська здатність: б
постає основним способом інтелектуального відношення людини до дійсності
9. Філософське розуміння пізнання передбачає: б
прагнення за допомогою знань оволодіти певною дійсністю
7. За своїм найпершим значенням пізнання це: б
процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знання
10. Історичний процес має кінцеву мету - це позиція: б
середньовічної філософії
14. Із наведених нижче означень характеристиками міфологічного світогляду постають: в
синкретизм, злиття людини із природою
1. Знання, за І.Кантом, постає: б
синтезом матеріалу чуттів та форм розсудку
9. "Антропний принцип" - це поняття, введене у філософію: б
сучасною космологією для позначення спрямованості космічних процесів до людини
2. Середньовічна філософія розвивалась переважно у формах: в
схоластики і містики
1. Філософію відрізняє від міфології: б
те, що вона базується на дискурсивному мисленні
1. До суттєвих особливостей середньовічної філософії слід віднести: а
теоцентризм та креаціонізм
4. "Монадологія", як вчення про численні монади (одиниці
- початки буття, була розроблена: б) Г.Лейбніцем
4. Видатними представниками німецької класичної філософії були: б
І.Кант, І.Фіхте, Л.Фейєрбах
6.Філософська позиція Д. Донцова споріднена з філософською концепцією: а
А. Шопенгауера
4. Ф.Аквінський зміг синтезувати християнське світобачення із філософією: в
Аристотеля
3. Вислів "Людина - це мислячий очерет" належить: в
Б.Паскалю.
6. Із згаданих нижче діячів до складу Кирило-Мефодіївського братства не входив: а
М. Драгоманов
7. Поняття «буття» ввів в науковий та філософський обіг: в
Парменід
2. Відмінність у філософських позиціях Сократа та софістів полягала у тому, що: а
Сократ не вимагав гроші за навчання, а софісти вимагали
2. Філософ Нового часу, який розробив першу завершену теорію пізнання, це: б
Ф.Бекон
2. Позиція "імморалізму" була обґрунтована: в
Ф.Ніцше, який вважав, що життя не підлягає моральним оцінкам
10. Сучасна наука описує буття наступним чином: а
буття виявляє себе складноорганізованою, ієрархічно побудованою динамічною системою, яка постійно знаходиться в процесі становлення та розвитку
10. Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що: б
буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій
7. Людські виміри проблеми буття полягають у тому, що: б
буття постає вищою цінністю та мірою відповідальності людини за свої вчинки
6. Першими представниками професійної філософії в Україні слід вважати: в
викладачів братських шкіл
11. За Р.Декартом теза "Мислю, отже існую" повинна бути прийнятою у філософії як: б
вихідне незаперечне положення для дедуктивного ходу думки
9. Метою творення культури, на думку М.Бердяєва, постає: б
виявлення внутрішніх потенцій духу в будь-який спосіб
6. Серед наведених рис українській філософії не було притаманним: а
виявляти схильності до абстрактно-раціональних системних побудов
2. Якщо порівняти наукове та художньо-мистецьке пізнання, то можна зробити висновок: а
вони взаємно доповнюють одне одного і однаково потрібні людині
10. Природні умови та впливи: б
впливають на хід історичного процесу опосередковано
1. "Категоричний імператив" - це: в
всезагальний закон моральної поведінки
12.До характерних рис філософського мислення слід віднести: а
гранично широкий рівень узагальнення, аргументований, систематичний характер побудови свого змісту, самоусвідомлення думки
10. Співвідношення рівнів пізнання можна окреслити наступним чином: в
знання утворюється лише як синтез чуттєвих даних та розумових пізнавальних конструювань
10. Історичний процес передбачає наявність: а
двох векторів свого здійснення: змін та неперервного тривання
3. Погляд на світ як невпинний рух та потік змін має назву: д
динамізм.
9. Найпершим та найважливішим для людини видом пізнання постає: в
жодне із видів пізнання, оскільки вони лише разом охоплюють всі пізнавальні здібності та можливості людини
3. Поява глобальних проблем сучасної цивілізації зумовлена: б
досягненням людської техногенної діяльності планетарних масштабів
7.У своїх поглядах на буття Р. Декарт відстоював позицію: б
дуалізму
9. Яка філософська концепція походження свідомості наголошує на моментах радикальної відмінності між свідомістю та матеріально-чуттєвою реальністю: а
дуалістична
9. До сучасних концепцій походження свідомості відносимо: б
еволюції
4. Поняття, що було введено некласичною філософією для позначення особливостей людського способу буття: в
екзистенція
1. Гасло „Факти є живлення науки" відповідає позиції: а
емпіризму
2. Пізня антична філософія найбільше прагнула: б
захистити індивіда та звільнити його від страхів життя
4. Німецька класична філософія: б
збагатила науку принципами активності розвитку, системності та рефлексії
5. Німецька класична філософія: б
збагатила науку принципами активності, розвитку та системності
5. Зміст світогляду визначають: б
знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини
1. "Коперніканський переворот" І.Канта - це : б
концепція, згідно якої людському розуму притаманні апріорні форми пізнання (категорії)
10. До поширеного визначення культури належить: б
культура - це друга природа, створена людиною
15. Вчення про норми, правила і закони правильного мислення називається: а
логіка
4. Термін "філософія" перекладається українською мовою як: в
любов до мудрості
б
людина бачить Всесвіт саме таким, бо лише в такому Всесвіті могла виникнути людина як спостерігач
2. Однією за фундаментальних особливостей людини є те, що: б
людина від народження не отримує людські якості в готовому вигляді
8. Серед перерахованих нижче чинників немає відношення до виникнення свідомості: б
мовний
6. Онтологічна позиція Б.Спінози характеризується як: а
монізм
1. Сцієнтизм як позиція в сучачсній філософії вважає, що пізнання слід спрямовувати: в
на засади, мову та методи науки
в
надає людині орієнтири для оцінок дійсності
6. І. Франко вважав, що суспільними процесами рухає: б
наука і технічні винаходи, що стимулюються голодом та любовю
3. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу: в
немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях
4. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії ХХ ст. був: а
неотомізм
5. Проголошення симфонії розуму та віри у філософії ХХ ст. характеризує позицію: в
неотомізму
4. За переконанням філософів-екзистенціалістів людина постає: б
неузасадненою, закинутою в світ
5. Принцип розвитку був докладно опрацьований та введений в науковий обіг: б
німецькою класичною філософією
13. Етика А.Шопенгауера носить переважно: в
песимістичний характер
7. Значення проблеми буття для філософії полягає в тому, що: а
окреслює граничну межу і специфіку філософського узагальнення
8. Найпершою і очевидною ознакою свідомості можемо вважати: б
особливий тип людської поведінки
6. Філософські курси Києво-Могилянської академії були: б
подібними до західноєвропейських пізньосхоластичних курсів, але враховували особливості національної культури та здобутки новітньої науки
8. Об'єкт та предмет пізнання співвідносяться таким чином: в
предмет постає певним зрізом або проекцією об'єкта
5. Завдяки здатності створювати ідеальні, еталонні виміри сущого, людська свідомість: а
привносить у дійсність дещо фантастичне
5. Філософську концепцію Ф.Ніцше називають "філософією життя" тому, що вона: б
розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя
7. Згідно Р.Декарту, пізнання модливе тому, що в
розуму людини притаманні вроджені ідеї
8. Гносеологія та епістемологія - це: б
різні напрями вивчення пізнання, оскільки гносеологія досліджує загальні умови пізнання, а епістемологія - знання (переважно - наукове)
9. До принципово нового, привнесеного свідомістю у реальність, можна віднести: а
створення ідеальних об'єктів
8. Б. Спіноза розвинув вчення про: а
субстанцію, її модуси та атрибути
17. Розуміння буття в епоху Нового часу можна окреслити наступним чином: а
субстанція, атрибути, модуси
9. Концепція свідомості, що на переконання її прихильників, має підтвердження з боку археології - це є: б
трудова концепція
3. Сперечання матеріалізму та ідеалізму розгорнулось: а
у некласичній філософії ХІХ ст.
5. Логічний позитивізм (неопозитивізм
у перший третині ХХ ст. розробляв процедуру: б) верифікації, тобто перевірки наукових положень на істинність
4. Згідно Аристотелю, всі речі складаються із: в
форми і матерії
3. В епоху середньовіччя відношення теології та філософії визначались таким чином: а
філософія поставала в ролі прислужниці теології
3. Згідно І.Канта людина пізнає: а
явища
3. У вченні Б.Спінози субстанція розглядалась як: б
як причина самої себе у єдності із атрибутами та модусами
8. Філософія розглядає пізнання як: в
як спосіб інтелектуального освєння світу людиною за межами дії інстинктів життя
9. В своєму реальному функціонуванні наука постає в якості: б
як єдність знань та діяльності, що їх продукує
7. Об'єкт пізнання: в
є невід'ємним від суб'єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу пізнання
2. Філософія Платона та філософія Аристотеля: б
є протилежними за змістом та спрямуваннями
19. Особливістю свідомості, яка відрізняє її від реального, є: б
ідеальне як її статус
7. Метод, що характеризуєся рухом думки від часткового до загального - це є: а
індукція
5. Плюралізм як філософський погляд на начала світу передбачає визнання: б
існування множинних субстанцій
1. Філософія перестає бути наукою всіх наук в епоху: в
Нового часу
6. Філософію серця як особливий напрям в українській філософії у ХІХ ст. розвивав: в
П. Юркевич
6. Давньоукраїнський твір, в якому подаються світоглядні уявлення часів Київської Русі, це: в
Повість врем'яних літ
1. Теза „Людина повинна бути найпершим предметом філософії, але її не можна досліджувати методами науки, а лише через внутрішнє переживання" належить: а
С.К'єркегору
8. Потреба в синтезі даних чуттів із абстрактними раціональними узагальненнями зумовлена: в
тим, що кожний із даних рівнів пізнання має свої переваги та недоліки