Тести Б

8. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується: в

тим, що воно є найпершим джерелом пізнання

16. У якому літературно-філософському творі часів Київської Русі містяться фрагменти творів античних філософів: г

«Бджола»

10. Людські цінності протистоять: б

аморалізму

3. Твір, в якому Гегель викладає основні ідеї своєї філософської системи, це: а

Феноменологія духу

5. Століття Просвітництва в історії Європи - це: б

ХVІІІ ст.

2. Тезу „Я знаю, що я нічого не знаю" слід завершити словами: в

але інші люди не знають навіть і того

20. До основних функцій суспільства належать: б

забезпечення збереження життя членів суспільства та структури соціальних відносин

18. Пізнання як людська здатність: б

постає основним способом інтелектуального відношення людини до дійсності

9. Філософське розуміння пізнання передбачає: б

прагнення за допомогою знань оволодіти певною дійсністю

7. За своїм найпершим значенням пізнання це: б

процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знання

10. Історичний процес має кінцеву мету - це позиція: б

середньовічної філософії

14. Із наведених нижче означень характеристиками міфологічного світогляду постають: в

синкретизм, злиття людини із природою

1. Знання, за І.Кантом, постає: б

синтезом матеріалу чуттів та форм розсудку

9. "Антропний принцип" - це поняття, введене у філософію: б

сучасною космологією для позначення спрямованості космічних процесів до людини

2. Середньовічна філософія розвивалась переважно у формах: в

схоластики і містики

1. Філософію відрізняє від міфології: б

те, що вона базується на дискурсивному мисленні

1. До суттєвих особливостей середньовічної філософії слід віднести: а

теоцентризм та креаціонізм

4. "Монадологія", як вчення про численні монади (одиниці

- початки буття, була розроблена: б) Г.Лейбніцем

4. Видатними представниками німецької класичної філософії були: б

І.Кант, І.Фіхте, Л.Фейєрбах

6.Філософська позиція Д. Донцова споріднена з філософською концепцією: а

А. Шопенгауера

4. Ф.Аквінський зміг синтезувати християнське світобачення із філософією: в

Аристотеля

3. Вислів "Людина - це мислячий очерет" належить: в

Б.Паскалю.

6. Із згаданих нижче діячів до складу Кирило-Мефодіївського братства не входив: а

М. Драгоманов

7. Поняття «буття» ввів в науковий та філософський обіг: в

Парменід

2. Відмінність у філософських позиціях Сократа та софістів полягала у тому, що: а

Сократ не вимагав гроші за навчання, а софісти вимагали

2. Філософ Нового часу, який розробив першу завершену теорію пізнання, це: б

Ф.Бекон

2. Позиція "імморалізму" була обґрунтована: в

Ф.Ніцше, який вважав, що життя не підлягає моральним оцінкам

10. Сучасна наука описує буття наступним чином: а

буття виявляє себе складноорганізованою, ієрархічно побудованою динамічною системою, яка постійно знаходиться в процесі становлення та розвитку

10. Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що: б

буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій

7. Людські виміри проблеми буття полягають у тому, що: б

буття постає вищою цінністю та мірою відповідальності людини за свої вчинки

6. Першими представниками професійної філософії в Україні слід вважати: в

викладачів братських шкіл

11. За Р.Декартом теза "Мислю, отже існую" повинна бути прийнятою у філософії як: б

вихідне незаперечне положення для дедуктивного ходу думки

9. Метою творення культури, на думку М.Бердяєва, постає: б

виявлення внутрішніх потенцій духу в будь-який спосіб

6. Серед наведених рис українській філософії не було притаманним: а

виявляти схильності до абстрактно-раціональних системних побудов

2. Якщо порівняти наукове та художньо-мистецьке пізнання, то можна зробити висновок: а

вони взаємно доповнюють одне одного і однаково потрібні людині

10. Природні умови та впливи: б

впливають на хід історичного процесу опосередковано

1. "Категоричний імператив" - це: в

всезагальний закон моральної поведінки

12.До характерних рис філософського мислення слід віднести: а

гранично широкий рівень узагальнення, аргументований, систематичний характер побудови свого змісту, самоусвідомлення думки

10. Співвідношення рівнів пізнання можна окреслити наступним чином: в

знання утворюється лише як синтез чуттєвих даних та розумових пізнавальних конструювань

10. Історичний процес передбачає наявність: а

двох векторів свого здійснення: змін та неперервного тривання

3. Погляд на світ як невпинний рух та потік змін має назву: д

динамізм.

9. Найпершим та найважливішим для людини видом пізнання постає: в

жодне із видів пізнання, оскільки вони лише разом охоплюють всі пізнавальні здібності та можливості людини

3. Поява глобальних проблем сучасної цивілізації зумовлена: б

досягненням людської техногенної діяльності планетарних масштабів

7.У своїх поглядах на буття Р. Декарт відстоював позицію: б

дуалізму

9. Яка філософська концепція походження свідомості наголошує на моментах радикальної відмінності між свідомістю та матеріально-чуттєвою реальністю: а

дуалістична

9. До сучасних концепцій походження свідомості відносимо: б

еволюції

4. Поняття, що було введено некласичною філософією для позначення особливостей людського способу буття: в

екзистенція

1. Гасло „Факти є живлення науки" відповідає позиції: а

емпіризму

2. Пізня антична філософія найбільше прагнула: б

захистити індивіда та звільнити його від страхів життя

4. Німецька класична філософія: б

збагатила науку принципами активності розвитку, системності та рефлексії

5. Німецька класична філософія: б

збагатила науку принципами активності, розвитку та системності

5. Зміст світогляду визначають: б

знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини

1. "Коперніканський переворот" І.Канта - це : б

концепція, згідно якої людському розуму притаманні апріорні форми пізнання (категорії)

10. До поширеного визначення культури належить: б

культура - це друга природа, створена людиною

15. Вчення про норми, правила і закони правильного мислення називається: а

логіка

4. Термін "філософія" перекладається українською мовою як: в

любов до мудрості

б

людина бачить Всесвіт саме таким, бо лише в такому Всесвіті могла виникнути людина як спостерігач

2. Однією за фундаментальних особливостей людини є те, що: б

людина від народження не отримує людські якості в готовому вигляді

8. Серед перерахованих нижче чинників немає відношення до виникнення свідомості: б

мовний

6. Онтологічна позиція Б.Спінози характеризується як: а

монізм

1. Сцієнтизм як позиція в сучачсній філософії вважає, що пізнання слід спрямовувати: в

на засади, мову та методи науки

в

надає людині орієнтири для оцінок дійсності

6. І. Франко вважав, що суспільними процесами рухає: б

наука і технічні винаходи, що стимулюються голодом та любовю

3. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу: в

немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях

4. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії ХХ ст. був: а

неотомізм

5. Проголошення симфонії розуму та віри у філософії ХХ ст. характеризує позицію: в

неотомізму

4. За переконанням філософів-екзистенціалістів людина постає: б

неузасадненою, закинутою в світ

5. Принцип розвитку був докладно опрацьований та введений в науковий обіг: б

німецькою класичною філософією

13. Етика А.Шопенгауера носить переважно: в

песимістичний характер

7. Значення проблеми буття для філософії полягає в тому, що: а

окреслює граничну межу і специфіку філософського узагальнення

8. Найпершою і очевидною ознакою свідомості можемо вважати: б

особливий тип людської поведінки

6. Філософські курси Києво-Могилянської академії були: б

подібними до західноєвропейських пізньосхоластичних курсів, але враховували особливості національної культури та здобутки новітньої науки

8. Об'єкт та предмет пізнання співвідносяться таким чином: в

предмет постає певним зрізом або проекцією об'єкта

5. Завдяки здатності створювати ідеальні, еталонні виміри сущого, людська свідомість: а

привносить у дійсність дещо фантастичне

5. Філософську концепцію Ф.Ніцше називають "філософією життя" тому, що вона: б

розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя

7. Згідно Р.Декарту, пізнання модливе тому, що в

розуму людини притаманні вроджені ідеї

8. Гносеологія та епістемологія - це: б

різні напрями вивчення пізнання, оскільки гносеологія досліджує загальні умови пізнання, а епістемологія - знання (переважно - наукове)

9. До принципово нового, привнесеного свідомістю у реальність, можна віднести: а

створення ідеальних об'єктів

8. Б. Спіноза розвинув вчення про: а

субстанцію, її модуси та атрибути

17. Розуміння буття в епоху Нового часу можна окреслити наступним чином: а

субстанція, атрибути, модуси

9. Концепція свідомості, що на переконання її прихильників, має підтвердження з боку археології - це є: б

трудова концепція

3. Сперечання матеріалізму та ідеалізму розгорнулось: а

у некласичній філософії ХІХ ст.

5. Логічний позитивізм (неопозитивізм

у перший третині ХХ ст. розробляв процедуру: б) верифікації, тобто перевірки наукових положень на істинність

4. Згідно Аристотелю, всі речі складаються із: в

форми і матерії

3. В епоху середньовіччя відношення теології та філософії визначались таким чином: а

філософія поставала в ролі прислужниці теології

3. Згідно І.Канта людина пізнає: а

явища

3. У вченні Б.Спінози субстанція розглядалась як: б

як причина самої себе у єдності із атрибутами та модусами

8. Філософія розглядає пізнання як: в

як спосіб інтелектуального освєння світу людиною за межами дії інстинктів життя

9. В своєму реальному функціонуванні наука постає в якості: б

як єдність знань та діяльності, що їх продукує

7. Об'єкт пізнання: в

є невід'ємним від суб'єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу пізнання

2. Філософія Платона та філософія Аристотеля: б

є протилежними за змістом та спрямуваннями

19. Особливістю свідомості, яка відрізняє її від реального, є: б

ідеальне як її статус

7. Метод, що характеризуєся рухом думки від часткового до загального - це є: а

індукція

5. Плюралізм як філософський погляд на начала світу передбачає визнання: б

існування множинних субстанцій

1. Філософія перестає бути наукою всіх наук в епоху: в

Нового часу

6. Філософію серця як особливий напрям в українській філософії у ХІХ ст. розвивав: в

П. Юркевич

6. Давньоукраїнський твір, в якому подаються світоглядні уявлення часів Київської Русі, це: в

Повість врем'яних літ

1. Теза „Людина повинна бути найпершим предметом філософії, але її не можна досліджувати методами науки, а лише через внутрішнє переживання" належить: а

С.К'єркегору

8. Потреба в синтезі даних чуттів із абстрактними раціональними узагальненнями зумовлена: в

тим, що кожний із даних рівнів пізнання має свої переваги та недоліки