Вступ до спеціальності

Болонська декларація 1999

1.Введення двоциклового навчання: додипломного та післядипломного. Додипломний цикл передбачає одержання 1-го академічного ступеня (бакалавр). При цьому тривалість навчання на додипломному циклі має бути не менше 3 і не більше 4 років. Успішне завершення 1-го циклу відкриває доступ до 2-го циклу — післядипломного. Навчання впродовж 2-го циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років). 2.Запровадження системи кредитів на основі Європейської системи трансферу оцінок (ECTS). ECTS обумовлює кредитно-модульну організацію навчального процесу, яка базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (кредитів). Зменшує навантаження на студентів, оскільки за умов її впровадження відсутні сесії. Система не передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протягом навчального семестру студенти складають два модульні контролі під час тижнів, вільних від аудиторних занять, а їх знання оцінюються за 100-бальною шкалою. Студенти, які за результатами модульних контролів здобули з конкретних навчальних дисциплін не менше від встановленої мінімальної кількості балів, атестуються з цих дисциплін із виставленням їм державної семестрової оцінки («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») відповідно до шкали переведення. Студенти, атестовані з оцінкою «незадовільно», зобов'язані складати семестрові іспити. Семестрові іспити можуть також складати студенти, які бажають покращити оцінку, отриману за результатами модульних контролів. Оцінювання знань на іспитах здійснюється у 100-бальній шкалі з наступним переведенням у державну оцінку. 3.Контроль якості освіти передбачається здійснювати акредитаційними агентствами, незалежними від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що їх отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти. 4.Розширення мобільності студентів, викладацького складу та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців. 5.Забезпечення працевлаштування випускників. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО. 6.Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

Брюгенський процес 2008: завдання для інклюзивної освіти

Головна мета: Створити рівні можливості та належні умови для повноцінного навчання в Європейському просторі вищої освіти для студентів з особливими потребами. Має сприяти: 1.Мобільності таких студентів 2.Забезпеченню якості освіти. 3.Працевлаштуванню. 4.Соціальній інтеграції. 5.Координації політики стосовно систем підтримки. 6.Більшій участі людей з особливими потребами у вищій освіті. 7.Збору інформації та дослідженням в цій сфері.

Системи оцінки та контролю якості успішності студента.

Для вирішення питання контролю успішності навчання студентів широко використовується модульно-рейтингова система навчання. Рейтинг студента з предмета складається як сума: А + В + С + + D = R (100 балів). А, В, С, D — види навчальної діяльності: наприклад, робота з теоретичним матеріалом, робота на практично-семінарських заняттях, розробка проекту дидактичних матеріалів, екзаменаційна робота тощо. До мінімуму зводиться вплив випадкових і суб'єктивних психологічних факторів, а підсумкова оцінка є об'єктивнішою, оскільки базується на оцінюванні кожного виду роботи з усіх тем дисципліни протягом тривалого часу. Ця система породжує конкуренцію в студентському середовищі, створює можливості для реалізації здорового честолюбства в оволодінні знаннями. Практика навчання виявила такі позитивні сторони її впровадження: 1. Дає можливість студентам зрозуміти необхідність систематичної праці з матеріалами навчальної дисципліни; 2. Допомагає уникнути психологічних, емоційних, фізичних перевантажень «авральної підготовки» під час сесії; 3.Дає змогу викладачу різнобічно та об'єктивно оцінити знання кожного студента, уникнути випадковості та несправедливості в оцінці знань.

Проблеми впровадження Болонської системи в Україні

На жаль, передбачувані конкретні заходи не завжди трактуються однозначно, а у випадках перекр.учень, пов'язаних з впровадженням основних засад Болонського процесу, викликають негативну реакцію з боку викладачів, студентів та громадськості. • Так, введення двоциклового навчання (бакалаврат і магістратура) суттєво звужує сферу застосування компетенцій, набутих на рівні бакалаврата, що викликає занепокоєння, адже кількість бюджетних місць в магістратурі (наступна ступінь) буде обмежена, а бакалаври, швидше за все, будуть незатребувані на ринку праці. Особливо це стосується підготовки учителів-предметників. Наприклад, згідно з діючими стандартами, бакалавр фізики, математики, хімії, мови тощо, має право викладати лише в основній школі; магістр - в старшій, але ж учнів старшої школи не зменшиться, оскільки в Україні загальна середня освіта є обов'язковою. • Розширення мобільності студентів, викладачів та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом (за умови проведення змін у національних законодавчих актах щодо працевлаштування іноземців) також викликає занепокоєння у широкого кола представників української інтелігенції, пов'язаного з «витоком розуму» з України. Насправді, «витік розуму» був, є і буде, якщо не вирішиться проблема залучення молодих талановитих кадрів у сферу науки та виробництва, надання їм можливості самовдосконалюватися. Оскільки, пригнічений маленькою зарплатою і величезним навантаженням, позбавлений можливості самовдосконалюватися, здібний фахівець, в кінцевому підсумку з ентузіазмом прийме запрошення працювати в зарубіжному закладі, який створить йому умови для нормального життя і саморозвитку, дасть можливість розвиватися як ученому і вчителю. • Запровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS), яка має бути накопичувальною, здатною працювати в рамках концепції "навчання упродовж всього життя" у багатьох випадках ідентифікують з впровадженням кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вузі та відсутність роз'яснювальної роботи серед працівників освіти і студентства.

Перший вищий навчальний заклад в Україні

Перший вищий навчальний заклад в Україні - Слов'яно-греко-латинська академія в місті Острог (нині Рівненська область). 1576 рік вважають роком заснування Острозької академії. Ініціатива йшла від князя Острозького, Костянтина Костянтиновича, православного віросповідування. Першим ректором Острозької академії був поет Герасим Смотрицький. Але після смерті князя Острозького університет став занепадати, а в 1640 році взагалі припинив своє існування. Відродили навчальний заклад лише в 1994.

Державна політика України в галузі освіти: етапи, завдання і пріоритети, проблеми

Сучасний стан державної політики у сфері освіти свідчить про недостатню чіткість, декларативність цілей, незначний рівень аналізу наявних проблем та відсутність бачення шляхів їх досягнення з боку держави. Водночас, вітчизняні дослідники пропонують ряд напрямів, які мають стати пріоритетними цілями такої політики. Стратегічна мета державної політики в галузі освіти сьогодні має включати такі напрямки, як - підвищення доступності якісної освіти, що відповідає вимогам інноваційного розвитку економіки, сучасним потребам суспільства і кожного громадянина; - переорієнтація освітнього процесу на толерантне ставлення до дитини, як ключового елементу цього процесу, а не просто об'єкту педагогічного впливу; - підвищення конкурентоспроможності вітчизняної освіти на світовому ринку праці і як результат - позиціонування України як одного з лідерів у галузі експорту освітніх послуг. Отже, метою державної політики в галузі освіти має бути створення та забезпечення комплексу умов для ефективного розвитку вітчизняної освіти, орієнтованої на формування конкурентоспроможного людського потенціалу.

Пріоритети розвитку вищої освіти в Бергенському комюніке 2005

У Страсбурзі в грудні 2006 року на конференції міністрів освіти країн, що приєдналися до Болонського процесу, Україна підтвердила зобов'язання, прийняті на себе в рамках Болонського процесу, вона підтвердила свою готовність координувати політику по створенню Європейського простору вищої освіти (ЕПВО) до 2010 року в рамках Болонського процесу. Зокрема, з метою прискорення процесу реформ вищої освіти, було підтверджене рішення: 1) сприяти подальшому підвищенню якості освіти у вищих на- вчальних закладах, а також забезпеченню зовнішньої оцінки якості відповідно до Європейських стандартів забезпечення якості; 2) розробити до 2010 року національну рамку кваліфікацій на виконання зобов'язань, прийнятих у Бергенському Комюніке 2005 року, порівняну із загальною рамкою кваліфікацій у Європейському просторі вищої освіти, а також, у міру можливості і якщо буде потреба, співробітничати й обмінюватися досвідом для взаємної підтримки; 3) сприяти подальшій реалізації реформи навчальних програм ВНЗ з урахуванням потреб ринку праці, застосовуючи взаємний досвід, а також досвід інших країн у вирішенні цього важливого завдання.

Що таке дослідницьке питання/проблема

У всіх дослідницьких проектах однією з перших задач є чітке визначення дослідницької проблеми чи питання. Дослідницька проблема - це, в залежності від ситуації, наукова чи маркетингова постановка питання. Іноді це може бути незнання певних фактів, а іноді - проблемна ситуація виражається наявністю явищ чи процесів, функціонування яких викликає напруженість та не може бути пояснене наявними знаннями. Тобто дослідницька проблема є усвідомленим протиріччям між наявними та необхідними знаннями про той чи інший аспект дійсності. Часто вирішенням дослідницької проблеми є формулювання та перевірка гіпотез(вірогідних стверджень, що підлягають перевірці).

Перспективи Болонського процесу до 2020

1. необхідно зробити максимум з того, що було заплановано на період до 2010 року (включно) 2. Болонський процес отримав новий орієнтир - 2020 рік 3. Болонський процес у своїй новій фазі має забезпечити високий ступінь взаємної відкритості національних систем вищої освіти, легкий перехід з однією в іншу 4. В Європі має бути гарантована якість вищої освіти у відповідності до загальноприйнятих стандартів. Вона має бути реалізована за допомогою Європейської системи забезпечення якості 5. досконалість повинна стати основною вимогою на всіх рівнях вищої освіти 6. Кожна країна має забезпечити розширення доступу представників всіх соціальних груп до вищої освіти

Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні.

1.Початковий рівень (короткий цикл) - передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки (молодший спеціаліст) 2.Перший (бакалаврський) рівень - передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов'язків за обраною спеціальністю. (бакалавр) 3.Другий (магістерський) рівень - передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією) (магістр) 4.Третій (освітньо-науковий) рівень - передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв'язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності (доктор філософії) 5.Науковий рівень - передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій (доктор наук)

Структура наукової статті (праці)

1.​Назва 2.​Анотація 3.​Вступ 4.​Основна частина 5.​Методологія 6.​Висновки

Пропозиції Берлінського комюніке 2003р

19 вересня 2003 року міністри вищої освіти 33 європейських країн зібрались у Берліні для того, щоб оцінити досягнуті успіхи та встановити пріоритети й нові завдання на наступні роки, маючи на меті прискорення реалізації проекту створення Європейського простору вищої освіти. - наголошують на потребі розвитку критеріїв і методологій для загального користування у сфері якості освіти. - заохочують країни-учасниці детально продумати систему сумісних та легко прирівнюваних кваліфікацій для своїх систем вищої освіти. - ЕСТS стає все більш вагомою для національних навчальних систем та повинна розвиватися від простої кредитної до заліково-накопичувальної системи, яку можна використовувати в межах Європейського простору вищої освіти -щоб кожний студент, який закінчить університет після 2005 року, автоматично і безкоштовно отримував додаток до диплома.

Європейська кредитно-трансфертна та акумулююча система (ECTS).

ECTS - European Communiti Course Credit Transfer System - це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень студентів і переведення їх з одного навчального закладу до іншого. Систему ЕСТS Конференцією Ради Європи, Конвенцією Ради Європи з визнання кваліфікацій, яка стосується вищої освіти в Європейському регіоні, було рекомендовано до широкого використання вищими навчальними закладами.. В основу такої системи покладені наступні принципи: Система накопичення та передачі кредитів надає нові можливості студентам, які навчаються: · переходити від вивчення однієї галузі знань до вивчення іншої всередині одного вищого навчального закладу; · вивчати дисципліни інших вищих навчальних закладів у своїй країні або за рубежем; · накопичувати кредити за попереднє навчання або навички (АРL — акредитація попереднього навчання), отримані як традиційним, так і нетрадиційним шляхом, через навчання на робочому місці (АРЕ — акредитація попереднього навчання методом експерименту); · використовувати академічні кредити як звільнення від іспитів (тестування) зарубіжних і вітчизняних професійних освітніх агентств, і навпаки; · поєднувати навчання повного академічного дня з вечірнім навчанням; · продовжувати навчання після перерви.

Спеціальні компетентності

Є ключовими для здобуття будь-якого ступеню, безпосередньо пов'язані із спеціальними знаннями предметної області, роблять кожну окрему навчальну програму індивідуальною і послідовною.

Розробка національної системи кваліфікацій вищої освіти на основі Болонських пріоритетів

Європейський простір вищої освіти має будуватися на таких європейських освітніх традиціях, як суспільний обов'язок і відповідальність. Європейській вищій освіті властиве розмаїття у галузі мов, національних систем, інституційних типів та їх орієнтацій, а також спрямованості програм. Вищі навчальні заклади поставили за мету створення достатнього самообмеження для забезпечення мінімального рівня узгодженості та інтеграції, основних учених ступенів та якісних критеріїв. Якість - це головна основоположна умова для довіри, відповідності, мобільності, сумісності та привабливості в Європейському просторі вищої освіти. Основні ж завдання щодо організації навчальних закладів вищої освіти майже однакові у більшості країн: - запропонувати професійно-орієнтовані та економічно вигідні типи освіти для задоволення потреб ринку праці; - забезпечити потреби зростаючої кількості вступників без істотного збільшення урядових витрат на вищу освіту; - запропонувати передусім програми, орієнтовані на викладання в яких частково використовуватимуться дослідження прикладного характеру; - поновлення та покращення вже існуючої професійно-орієнтованої освіти. Заклади вищої освіти неуніверситетського сектору не пропонують докторські ступені.

Празьке комюніке 2001р: цілі і завдання

Європейські міністри вищої освіти, представники 32 країн, що підписали декларації ще раз підтвердили своє прагнення розбудувати Європейський простір вищої освіти до 2010 року. Міністри наголосити також на таких завданнях Болонського процесу: - Оволодіння стратегією навчання протягом усього життя. - Залучення закладів освіти і студентів до участі у Болонському процесі. - Забезпечення привабливості Європейського простору вищої освіти.

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

Адаптація поки що незавершеної реформи системи освіти України до вимог та принципів Болонської декларації (зокрема, введення системи кредитів, реформа наукових ступенів згідно із загальноєвропейськими стандартами, взаємне визнання наукових ступенів, отриманих за кордоном та в Україні і т.п.) потребує збільшення фінансування вищої освіти. Створення системи кредитів передбачає впровадження загальноєвропейської системи визначення трудомісткості навчальної діяльності, що є важливою потребою з огляду на мобільність студентів і необхідність перерахування результатів навчальної діяльності. Система ECTS передбачає введення системи обліку навчального навантаження, зрозумілої для всіх європейських країн. Кредити ECTS відображають загальне навантаження студента при вивченні певного курсу або його частини (блоку. Упровадження КМСОНП сприятиме розв'язанню важливих завдань вищої освіти: - адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України з метою забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців з огляду на швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці; - забезпечення студентам можливості навчання за індивідуальною інваріантною частиною освітньо-професійної програми, що сприятиме їх саморозвитку - стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти; - унормування порядку надання студенту можливості отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці. Існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу: ▪​Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше. ▪​Ми змирилися з нехтуванням передовими науковими дослідженнями у закладах освіти, які є основою університетської підготовки. • Наша система наукових ступенів складна у порівнянні з загальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців в Європі. • Університети України не беруть на себе роль методологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського.

Найвідоміші рейтинги з оцінки діяльності університетів світу. Провідні університети цих рейтингів

Академічний рейтинг університетів світу, який складає ескпертна група Інститута вищої освіти Шанхайського університету (Institute of Higher Education of Shanghai Jiao Tong University). THE- QSWorldUniversityRankings- ТОП-200 кращих університетів світу Академічний рейтинг університетів світу (ARWU)- історично перший глобальний рейтинг. Провідні університети рейтингів Каліфорнійський технологічний інститут Оксфорд Стендфордський університет Кембридж Масачусетський технологічний університет Гарвард Університет Чикаго.

Перший вищий навчальний заклад в Європі

Боло́нський університе́т — найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад, статус університету тримав в 1158 р. Основним методом університетського викладання були лекції професорів. Якщо студент виконував усе передбачене навчальною програмою, то одержував титул бакалавра, далі — магістра, доктора. Але надзвичайна складність навчання приводила до того, що титул бакалавра одержувала лише третина студентів, а магістра — тільки кожний шістнадцятий. Зараз в університеті нараховується 14 факультетів.

Освітні рівні вищої освіти в Європі згідно з Болонською декларацією.

В університетах історично склалися два цикли підготовки - перший - початковий (undergraduate) та другий - завершальний (graduate). Перший цикл дає змогу отримати ступінь бакалавра, другий - магістра. Після завершення повного курсу вищої освіти за допомогою аспірантури (post graduate) здобувається ступінь доктора наук (доктора філософії). Саме цю структуру циклів вищої освіти пропонують документи Болонського процесу. Важливою перевагою структури ступенів "бакалавр - магістр" є те, що ця структура є визнаною в багатьох країнах світу.

Особливості діяльності економіста-міжнародника

Випускники спеціальності «Міжнародні економічні відносини» знаходять роботу в реальному економічному секторі, переважно в провідних компаніях з іноземним капіталом чи вітчизняних компаніях, як орієнтуються на проведення зовнішньоекономічної діяльності. Серед них транснаціональні компанії, (в т.ч. й міжнародні банківські установи), маркетингові та консалтингові підприємства, провідні вітчизняні підприємства в сфері виробництва та торгівлі. Значна кількість випускників обирають напрям роботи в інноваційних сферах економіки - ІТ-бізнесі, аутсорсингу. Чимало випускників займають посади в державних органах влади, а саме: дипломатичній службі, департаментах виконавчої влади, митній службі, податкових органах, громадських організаціях). Підготовка за спеціальністю також передбачає майбутню наукову та викладацьку діяльність.

Визначення вищої освіти

Вища освіта — ступінь знань, що набуваються у вищих навчальних закладах (ВНЗ, вишах) на базі повної загальної середньої освіти, необхідний фахівцям вищої кваліфікації в різних галузях народного господарства, науки і культури. Вища освіта, яка здобувається у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. Для здобування вищої освіти зараз необхідним в Україні є складання тестів Зовнішнього центру оцінювання якості освіти. Згідно з новим Законом України «Про вищу освіту»від 1 липня 2014 року, вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти

Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти є основним завданням Болонського процесу. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): • введення двоциклового навчання; • запровадження кредитної системи; • формування системи контролю якості освіти; • розширення мобільності студентів і викладачів; • забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти. Перспективи: • створення на європейському рівні механізму взаємного визнання результатів дотримання якості з "акредитацією". • Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Ці механізми мають поважати національні, мовні та дисциплінарні розбіжності і не переобтяжувати університети. • Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. • Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

Навчальний план за напрямом міжнародні економічні відносини

Головною метою підготовки фахівців у галузі міжнародних економічних відносин є отримання студентами фундаментальних знань з теорії та практики розвитку світового господарства, міжнародної торгівлі товарами та послугами, міжнародного руху капіталів, робочої сили та інтелектуальної власності, міжнародних фінансів, фахове знання іноземних мов Підготовка економістів - міжнародників освітнього рівня (ОР) бакалавр та магістр здійснюється за такими спеціалізаціями: · Економіка європейської інтеграції (ОР «бакалавр» ) · Кон'юнктура міжнародних ринків (ОР «магістр»); · Міжнародна сервісна економіка (ОР «бакалавр», ОР «магістр»); · Міжнародні фінанси (ОР «бакалавр», ОР «магістр»); · Міжнародна комерція (ОР «бакалавр», ОР «магістр»);

Закон України «Про вищу освіту», 2014 р.

Закон України «Про вищу освіту» № 1556-VII — Закон України, ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2014 року. У його основу покладено проект Закону «Про вищу освіту», який розробляла та вдосконалювала громадськість, освітяни та науковці. Закон «Про вищу освіту» запроваджує низку новацій у вищу освіту України. - Якість освіти контролюватиме незалежний орган — Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. - Кожен виш отримав право впроваджувати власні освітні та наукові програми. - Виші можуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатися майном та землею. Вони зможуть засновувати наукові парки та підприємства, що займаються наукою чи інноваціями. - Сильне студентське самоврядування. - Кожен вищий навчальний заклад зобов'язаний публікувати на власному сайті документи про свої фінанси, майно, у тому числі кошториси, звіти про їх виконання, розподіл зарплат тощо. - Ректори, декани, завідувачі кафедр будуть обиратися на свої посади на 5 років і не зможуть їх обіймати більше ніж двічі. - П'ять ступенів вищої освіти: - молодший бакалавр - бакалавр - магістр - доктор філософії / доктор мистецтва - доктор наук. Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста скасовано. Не буде рівнів акредитації вищих навчальних закладів. Будуть 4 типи вишів: - університети (універсальні навчальні заклади); - інститути та академії (галузеві навчальні заклади) і - коледжі (де готують спеціалістів до рівня молодшого бакалавра чи бакалавра). Проти плагіату: наукові роботи та відгуки опонентів перед захистом будуть розміщуватися на сайтах вишів. - Запроваджується передбачена Болонською системою кредитно-модульна система вимірювання навчального навантаження. - Вступ — тільки через зовнішнє оцінювання. - Конкурентна система держзамовлення. Механізм електронного вступу до вишів і автоматичного розміщення держзамовлення. - Стипендії на рівні прожиткового мінімуму. - Гарантоване цільове фінансування наукових розробок в університетах, які отримають статус національного або дослідницького. - Мовою викладання є державна мова. Для підвищення міжнародної академічної мобільності виш має право частину дисциплін викладати англійською чи іншими іноземними мовами, але забезпечивши при цьому знання здобувачами відповідної дисципліни й українською.

Загальні компетентності

Здобуваються в рамках певної навчальної програми, але зберігають свою вартість для довільної іншої програми, вважаються важливими певними соціальними групами (наприклад, роботодавцями, випускниками); повинні бути збалансовані із спеціальними компетентностями, надають додаткові (часто вирішальні) перспективи для працевлаштування. Загальні компетентності: • Інструментальні (когнітивні, методологічні, технологічні та лінгвістичні здатності); • Міжособистісні (соціальна взаємодія та співпраця); • Системні (поєднання розуміння, сприйнятливості та знань)

Результати навчання і компетентності

Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти. Результати навчання - сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти. Це дозволяє забезпечити оцінку положення випускника в суспільстві, суспільної значущості освітньої програми - результати навчання дають можливість ілюструвати наявність суспільної потреби в освітній програмі;

Лісабонська конвенція 1997

Конвенцію про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 1997 p.), розроблено і прийнято під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО. Вона містить угоди про: • визначення основних термінів (доступ; прийом; оцінка вищих навчальних закладів і програм; оцінка індивідуальних кваліфікацій; повноважний орган з питань визнання; вища освіта; вищий навчальний заклад; програма вищої освіти; період навчання; кваліфікація (кваліфікація вищої освіти; кваліфікація, що дає доступ до вищої освіти); визнання; вимоги (загальні вимоги; особливі вимоги); • компетенцію державних органів; • основні принципи оцінки кваліфікації; • визнання кваліфікацій, що дають доступ до вищої освіти; • визнання періодів навчання; • визнання кваліфікацій вищої освіти; • визнання кваліфікацій біженців, переміщених осіб та осіб, що перебувають в становищі біженців; • інформацію про оцінку вищих навчальних закладів і програм; • інформацію з питань визнання; • механізми здійснення; • заключні положення.

Основні положення лісабонської декларації 1997р..

Конвенцію про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 1997 p.), розроблено і прийнято під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО. Вона містить угоди про: • визначення основних термінів (доступ; прийом; оцінка вищих навчальних закладів і програм; оцінка індивідуальних кваліфікацій; повноважний орган з питань визнання; вища освіта; вищий навчальний заклад; програма вищої освіти; період навчання; кваліфікація (кваліфікація вищої освіти; кваліфікація, що дає доступ до вищої освіти); визнання; вимоги (загальні вимоги; особливі вимоги); • компетенцію державних органів; • основні принципи оцінки кваліфікації; • визнання кваліфікацій, що дають доступ до вищої освіти; • визнання періодів навчання; • визнання кваліфікацій вищої освіти; • визнання кваліфікацій біженців, переміщених осіб та осіб, що перебувають в становищі біженців; • інформацію про оцінку вищих навчальних закладів і програм; • інформацію з питань визнання; • механізми здійснення; • заключні положення.

Робоча навчальна програма дисципліни: структура та завдання

Робоча програма навчальної дисципліни є нормативним документом, що розробляється кафедрою для кожної навчальної дисципліни на основі нормативно-методичних документів університету і містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, обсяги та організаційні форми її вивчення, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю якості знань студентів. Робоча програма навчальної дисципліни має включати обов'язкові складові частини: 1. Вступ. 2. Опис навчальної дисципліни із зазначенням галузі знань (спеціальності, спеціалізації), обсягу кредитів ЄКТС, необхідних для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, і годин навчальної дисципліни та роз-поділом годин за формами навчальних занять. 3. Мета та завдання навчальної дисципліни, перелік компетентносей, що опановуються під час вивчення навчальних дисципліни. Зміст підготовки, сформульований у термінах результатів навчання. 4. Програма навчальної дисципліни за темами. 5. Структура навчальної дисципліни, у якій наведено її тематичний план. 6. Теми та плани практичних, лабораторних та семінарських занять. 7. Форми контролю знань студентів (обов'язково надається структура екзаменаційних білетів, завдань до колоквіуму із критеріями їх оцінювання та технологічна карта навчальної дисципліни). 8. Рекомендована література (основна (1 - 2 підручники і/чи навчальні посібники; монографії не наводять), додаткова, інформаційні ресурси (електронні джерела) та методичне забезпечення (за наявності)).

Сучасна парадигма вищої освіти в Україні

Серед важливих елементів вищої освіти, які формують сучасну парадигму слід назвати: • Вироблення нової системи цінностей у молоді і нових відносин між викладачем та студентів • Формування мотивації навчання, яка орієнтована на актуалізацію власної системи цінностей • Подолання технократизму освіти • Забезпечення новими методиками із гуманістичними спрямуваннями • Орієнтація на цілісно-розумовий та морально-естетичний зміст навчання, привнесення в нього елементів духовної самобутності та реальної самодіяльності Відповідно до національної стратегії розвитку освіти в Україні основними її завданнями є: • Приведення мережі ВНЗ і системи управління вищою освітою у відповідність потребам розвитку економіки, проблем суспільства, запитів ринку праці • Створення дослідницьких університетів, розширення автономії • Перегляд та затвердження нового переліку професій педагогічних та науково-педагогічних працівників • Залучення роботодавців до співпраці з ВНЗ • Подальше вдосконалення процедур та технологій зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників • Переоснащення навчальної, науково-методичної а матеріально-технічної бази

Таксономія Блума

Таксономія Блума — таксономія педагогічних цілей в пізнавальній сфері, що була запропонована у 1956 році американським психологом Бенджаміном Блумом. Цілі навчання у когнітивній сфері можуть бути виражені через такі елементи засвоєння: • Знання (запам'ятовування та відтворення матеріалу, який вивчається) • розуміння (здатність людини встановлювати зв'язок одного матеріалу з іншим) • застосування (уміння використовувати вивчений матеріал у конкретних умовах і нових ситуаціях), • аналіз (виділення частин цілого, виявлення взаємозв'язку між ними, осмислення принципів організації цілого) • синтез (вміння комбінувати елементи) • оцінка (вміння оцінювати значення того чи іншого матеріалу для конкретної мети).

Етапи розвитку європейської та української університетської автономії

У XII ст. виникають нові освітні заклади - університети. Серед перших були засновані університети в Болоньї, Оксфорді, Кембриджі, Парижі, Празі та iн. Перші університети мали своє самоврядування i користувались певною автономією по відношенню до церкви, феодалів i міських магістратів. Автономія університетів була урізана під час правління королів та стала набирати розмаху з початком лібералізації суспільства. Становлення вищої освіти в Україні починається у 1576 році, коли у м. Острозі на Волині місцевий меценат Костянтин Острозький заснував Греко-слов'янську Академію. Тоді університет мав власні права, але з подальшим розвитком австрійського та російського панування на наших землях автономія була урізана. У повному обсязі університети України стали автономними зі встановлення незалежності та прийняттям Болонського процесу.

Класифікація компетентностей

• Спеціальні (фахові) • Загальні - здобуваються в рамках певної навчальної програми, але зберігають свою вартість для довільної іншої програми, вважаються важливими певними соціальними групами (наприклад, роботодавцями, випускниками); повинні бути збалансовані із спеціальними компетентностями, надають додаткові (часто вирішальні) перспективи для працевлаштування.

Болонський процес: основні цілі

• побудова європейської зони вищої освіти, як ключового напрямку розвитку мобільності громадян з можливістю працевлаштування; • формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального і науково-технічного потенціалу Європи; підвищення престижності у світі європейської вищої школи; • забезпечення конкурентоспроможності європейських вузів з іншими системами освіти в боротьбі за студентів, гроші, вплив; досягнення більшої сумісності та порівнянності національних систем вищої освіти, підвищення якості освіти; • підвищення центральної ролі університетів у розвитку європейських культурних цінностей, в якій університети розглядаються як носії європейської свідомості. Створення Європейського простору вищої освіти саме по собі не означає досягнення усіх цілей Болонського процесу. Таким чином, ми можемо тепер сказати, що Болонський процес і Європейський простір вищої освіти вступили в нову фазу, а саме консолідації та вдосконалення, особливо у світлі дуже різною реакції на реалізацію Болонського процесу.