Основи наукового пізнання

Форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки і закономірності дійсності та спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність та суб'єктивну мету її перетворення- це:

Ідея

Метод наукового пізнання, коли на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне-це:

Індукція

Міркування, аргумент, який спирається на розум і логіку це:

Індукція

Уявне розчленовування предметів на їхні складові частини, уявне виділення в них ознак-це:

Аналіз

Природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості та здібності вивчає:

Гносеологія

Форма і засіб наукового пізнання, за допомогою ЯКИХ ФОРМУЄТься один із можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена це:

Гіпотеза

Узагальнений опис даних спостереження та експерименту у вигляді безлічі фактів і емпірично спостережуваних (феноменологічних) законів-це:

Емпіричне знання

Сукупність дії багатьох законів; система істотних, необхідних загальних зв'язків, кожна з яких складає окремий закон - це:

Закономірність

Пізнання законів розвитку природи і суспільства, їх вплив на предмети та явища, їх властивості та відношення, що виконується за допомогою логічного та абстрактного мислення-це мета:

Науки

Інтуїтивне пояснення явища без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сутності зв'язків, на базі яких робиться висновок-це:

Наукова ідея

судження ->

думка, в якій за допомогою зв'язку понять стверджується або заперечуеться що-небудь

поняття ->

думка, виражена в узагальненій формі, яка визначає суттєві і необхідні ознаки предметів та явищ,

Напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що всі знання Ґрунтуються на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму-це

емпіризм

Загальнонаукові методи дослідження поділяють:

емпіричні та теоретичні

синтез ->

з'єднання окремих сторін, елементів, властивостей, зв'язків досліджуваного об'єкта та його вивчення як єдиного цілого,

Некласична наука характеристика

залежністю наукової картини об'єкта від методів його дослідження

Назвіть три рівні методологічних принцип науки:

конкретнонаукові методологічні принципи філософські методологічні принципи Загальнонаукові методологічні принципи

Форма та засіб наукового пізнання, яка є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії, це науково обґрунтоване і в основному доведене вираження основного змісту теорії-це

концепція

Фундаментальне знання з соціальногуманітарних наук та природничих математичних наук, філософські принципи і підстави, етичні, економічні та екологічні регулятиви і обмеження, оцінювання соціального і практичного характеру- це:

мататеоретичне знання

У структурі загальнонаукових методів можна Виділити такі три рівні:

методи емпіричного дослідження, методи теоретичного пізнання, загальнологічні методи і прийоми дослідження

Загальні методи пізнання поділяють на три групи:

методи наукового дослідження

Прикладні наукові дослідження - це

наукова й науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття й використання знань для практичних цілей

Появу класичного природознавства, коли усі наукові досягнення вбудовувались в загальну галієвсько-ньютонівську картину світу, знаменувала:

наукова революція ХVII ст.

Провідний елемент наукового простору, впорядкована в просторі й часі знаково- символічна система вираження пізнавальної діяльності людини-це:

наукове знання

гіпотеза ->

наукове припущення, висунуте для пояснення певних явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок,

Поняття науки містить три складові

наукові знання, діяльність, соціальні інститути

Поняття науки містить три складові:

наукові знання, діяльність, соціальні інститути

Елементи, що складають основу наукового знання, що відбивають об'єктивні властивості речей і процесів-це

наукові факти

Фрагмент (частина) будь-якої реальності (природної, соціальної, суб'єктивної, розумової, Душевної та ін.), який не збігається у цей момент з інтелектом, що пізнає, та на який спрямована пізнавальна активність-це:

об'єкт пізнання

Основне завдання наукового пізнання - це відкриття

об'єктивних законів дійсності

Оберіть три правильні відповіді. Гіпотези бувають:

описовими описово-пояснювальними пояснювальними

Система усталеного, організовано впорядковано достовірного знання, апробованого практикою-це

парадигмальне знання

науковий факт ->

подія чи явище яке є основою для висновку або підтвердження

Започаткований Французьким філософом 0. Контом, філософський напрям, що об'єднав ті течії, школи, концепції, які у розв'язанні філософських проблем надавали перевагу не абстрактно- метафізичним підходам, а науковим засобам або «позитивному» знанню це:

позитивізм

Започаткований французьким філософом О. Контом, філософський напрям, що об'єднав ті течії, школи, концепції, які у розв'язанні філософських проблем надавали перевагу не абстрактно- метафізичним підходам, а науковим засобам або «позитивному» знанню-це:

позитивізм

Форма мислення, в якій відбиваються істотні ознаки одноелементного класу чи класу однорідних предметів-це

поняття

уявне встановлення подібності чи відмінності предметів за істотними чи неістотними ознаками це

порівняння

Науку кінця ХХ — початку XXI ст. називають:

постнекласичною

Складні, складноорганізовані системи, надскладні системи, що спроможні до самоорганізації досліджує:

постнекласичної наука

До дисциплінарної організації та диференціац науки призвела

призвела наукова революція кінця XVIII - початку XIX ст.

пізнання ->

процес цілеспрямованого активного відображення об'єктивного світу у свідомості людей

наукове дослідження ->

процес вивчення визначеного об'єкта з метою розкриття закономірностей його виникнення, розвиткуі перетворення B інтересах суспільства

Емпіричний метод порівняння - це

пізнавальна операція: Що лежить в основі умовиводів щодо схожості чи відмінності об'єктів

Емпіричний метод опису - це

пізнавальна операція:що полягає у фіксуванні результатів досліду (спостереження чи експерименту) за допомогою певних систем позначень

На теоретичному рівні пізнання дослідник орієнтується на:

розкриття сутність причин та зв'язків між явищами

умовивід ->

розумова операція, за допомогою якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке певним чином пов'язане з вихідним

Синергетика як теорія, досліджує системи складні, а саме:

самоорганізуючі

Міждисциплінарна концепція самоорганізації складних систем у процесі їх еволюції - це:

синергетика

Метод наукового пізнання, в якому різні елементи з'єднуються не механічно, а узагальнюючо- аналітично виділених у відповідності до вивчення особливостей об'екта-це:

синтез

сукупність будь-яких елементів, одиниць, частин, об'єднувальних за спеціальною ознакою. призначенням це

система

наукова концепція ->

система поглядів теоретичних положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною головною ідеєю

методологія науки ->

система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукового знання,

спостереження ->

система фіксації і реєстрації властивостей і зв'язків досліджуваного об'єкта,

вимірювання ->

система фіксації і реєстрації кількісних характеристик вимірюваного об'єкта

опис ->

систематизація даних, отриманих в результаті спостереження, експерименту, вимірювання

Назвіть методи теоретичних досліджень:

системний метод Історичний і логічний методи аксіоматичний метод

Системність науки реалізується становленням та розвитком як її окремого:

соціального інституту

До методів емпічого дослідження відносять:

спостереження, експеримент, порівняння, опис, вимірювання

Відокремлюють два типи класифікації знання

структурний та дескриптивний

методика ->

сукупність способів, і прийомів пізнання

Найбільш розвиненою формою групового пізнання є

теорія

Система наукових знань складається з таких основних елементів:

теорія, закони, гіпотези, поняття й наукові методи

Логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового) шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових ознак- це

узагальнення

Форма мислення, за допомогою якої з одного чи декількох суджень, названих посилками, за визначеними правилами виходить висновок це:

умовивід

До методів теоретичного пізнання відносять:

формалізацію, аксіоматичний метод, гіпотетико-дедуктивний метод і сходження від абстрактного до конкретного

Постнекласична наука характеризується такою рисою, як:

формуванням десцеплінарної структури науки

Наукове дослідження починається з:

формулювання проблеми

Розрізняють дві основні групи наукових досліджень:

фундаментальні та прикладні

У НАН України функціонують три секці:

фізико-технічних математичних наук суспільних і гуманітарних наук хімічних і біологічних наук

Методика - це

фіксована сукупність прийомів практичної діяльності, що призводить до заздалегідь визначеного результату

Методи наукового пізнання за ступенем загальності і сфери дії поділяють на три основні групи:

філософські методи, загальнонаукові методи; часткові методи наук (внутрішньо та міждисциплінарні)

Назвіть три рівні методологічних принципів науки

філософські методологічні принципи

Теорія - це

це вивчення про узагальнений приктичний досвід, тобто будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень

Аксіологія - це теорія

цінностей

наукова ідея ->

інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації

Елемент, що конституює науку, і водночас основна її цінність-це:

істина

Структурно методологія наукового пізнання містить два змістовно відмінні елементи:

Отнологічний та гносеологічний

Сукупність конкретно-історичних когнітивних і ціннісних засобів пізнання, що визнані науковим співтовариством і забезпечують реалізацію наукової діяльності-це:

Парадигма

Об'єктом якої науки стають «людинорозмірні комплекси, невід'ємним компонентом яких є людина?

Постнекласичної

Виокремлюють два типи класифікації знання:

Структурний та дескриптивний

Форма мислення, в якій що-небудь стверджується чи заперечується про предмети, їхні властивості чи відносини-це:

Судження

Логічно-системний опис властивостей, відносин і законів певної множини ідеальних об'єктів-це:

Теоретичне знання

Система достовірного, об'єктивного, доведеного, перевіреного практикою, знання сутнісних характеристик певного фрагменту реальності-це

Теорія

Назвіть структурні елементи теорії:

Факти, категорії, аксіома, постулати, принципи

Метод мисленого відволікання частини властивостей, зв'язків, відношень об'єкта пізнання, з метою його спрощення виділення найістотніших і найсуттєвіших ознак-це

абстрагування

Метод теоретичного дослідження та побудови наукової теорії, за яким деякі її твердження беруть Як вихідні аксіоми, а всі інші положення виводять з них шляхом міркування за певними логічними правилами-це

аксіоматичний метод

Особливий пізнавальний прийом, при допомозі якого вивчені властивості одних об'єктів переносяться на інші-це

аналогія

Основним здобутком схоластики, яка оформилася y IX-XII CT., є:

вдосконалення логічного апарата

На емпіричному рівні пізнання дослідник орієнтується на:

вивчення явищ та поверхових, чуттєво-фіксованих зв'язків між ними

мета наукового дослідження ->

визначення конкретного об'єкта й всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв'язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання

Назвіть методи емпіричних досліджень:

вимірювання спостереження Порівняння

закон ->

внутрішній суттєвий зв'язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток,

методологія наукового пізнання ->

вчення про принципи, форми і способи науково- дослідницької діяльності

теорія ->

вчення, система ідей, поглядів положень, тверджень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища

наукове пізнання ->

галузь людської діяльності, результатом якої є наукове знання

Принцип - це:

головне вихідне положення будь-якої наукової теорії, вчення, науки чи світогляду

Метод наукового дослідження, який полягає у висуванні гіпотез про причини досліджуваних явищ та переході від знання загальних закономірностей до окремого його прояву це:

гіпотектико-дедуктивний метод

Метод наукового пізнання, коли є рух нашого мислення від загального до часткового, окремого це:

дедукція

Виведення одного знання з іншого, істинність якого була раніше встановлена і перевірена людською практикою-це:

доказ

Назвіть хронологічні рамки періоду розвитку некласичної філософії:

друга пол. ХІХ-ХХ ст.