Прислівник як частина мови

Число, відмінок, рід прислівника

На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду

Лексичне значення прислівника

Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).

Особливості прислівника

Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).

Синтаксична роль прислівника

головна - обставина, рідше - частина складеного присудка, інколи - підмет чи додаток

Прислівник виражає

ознаку дії, ознаку предмета, ознаку іншої ознаки

Прислівник

самостійна НЕЗМІННА частина мови